Цей період характеризується змінами. В нашому місті на початку 20 століття з’являється трамвай та каналізація, електромережа, телефон, водогін, інженерні комунікації. Бурлить життя. Детальніше про швидкий розвиток нашого міста в ті часи, зміни, які довелось пережити, розповість Житомир Майбутнього.
Перспективи розвитку
Якраз знаходячись на межі 19-20 століття, Житомир міг похвастатися чудовими перспективами розвитку через економічний, транспортний, екологічний потенціали.
Саме в цей проміжок часу в Житомирі з’явилися:
- трамвай та електромережа;
- телефон;
- водогін;
- мости та комунікації;
- одна з перших в Україні російських публічних бібліотек;
- чоловічі та жіночі гімназії;
- школи та театр.
Цікаво, що в 1898 році житомиряни вперше прийшли на сеанс кінематографа. Трохи згодом відкрилися перші стаціонарні кінотеатри.

Перша світова війна
Житомир був одним з основних тилових центрів воєнних дій. Нове будівництво припинилося і наближалася криза. В цей складний для міста та країни час, Житомир став найзначнішим військовим, політичним центром УНР. Вже після 1937 року розпочалося зведення нових цехів, промислові підприємства нарощували потужність. В той час функціонувало 62 підприємства, а транспортні зв’язки почали розширюватися. Це був поштовх до позитивних змін.
Соціальне та культурне життя Житомира також почало відроджуватися, але не надовго, адже наближувалась Друга світова війна (1941-1945). Місто, його потенціал та можливості знову неначе відкинули назад.
Варто додати, що Житомир остаточно визволили 31 грудня 1943 року. Серед 16 548 тисяч житомирян, котрі захищали країну, загинуло 5 568 сміливців.
Повоєнний період
Цей період можна охарактеризувати, як час, коли Житомир та мирні жителі почали заліковувати багаточисленні рани. 40% житлового фонду, інженерні комунікації та підприємства були знищені.
Потрібно було діяти, і житомиряни не опустили руки. Період з 1957 до 1990-х років запам’ятався масштабною відбудовою. Мова йде про побудову десятків інженерних, транспортних та будівельних, промислових об’єктів. Це знайомі кожному житомирянину: «Промавтоматика», «Електровимірювач», льонокомбінат, заводи хімічного волокна, тощо. Населення зросло до 305 тисяч осіб.
Культурні, спортивні установи, туризм також почали активно розвиватися.

Національна та релігійна група
В цей період Житомир славився різноманіттям конфесійної приналежності. Адже містяни сповідували:
- православ’я;
- іудейство;
- римо-католицьку віру;
- старообрядці;
- єдиновірці;
- мусульмани.
Кожна релігійна одиниця суспільства приносила щось своє. Вони робили обличчя нашого міста більш колоритним та насиченим. Варто додати, що житомиряни в ті часи, незважаючи на очевидні національні, конфесійні відмінності жили дружно, доповнюючи один одного.
Історики діляться, що на початку 20 століття житомиряни відрізнялися неабиякою толерантністю. Життя в місті було спокійним, розміреним, відрізнялося здоровою консервативністю містян.