Осіння пора завжди вабила фотолюбителів своїм золотим листям, неймовірними заходами сонця та дуже затишною атмосферою. Тому щойно дерева «пожовтіли», жителі швидко зайняли черги до місцевих фотографів, щоб зробити тематичні знімки. Але наскільки можливо безплатно порадувати себе естетичними світлинами, живучи у Житомирі та маючи лише камеру й бажання творити? Далі на zhytomyr-future.
Парк імені Юрія Гагаріна (Шодуарівський парк)
Це місце, де одразу можна знайти декілька локацій для знимкування. Попри те, що це вулиця, якою майже щодня крокують жителі Житомира, вона налічує багато мальовничих пейзажів, серед яких:
- Біла колона у тосканському стилі
Це перше, що зустрічає містян під час входу до парку. Неподалік розташований каскад з декількох фонтанів та оглядові Майданчики. Підійшовши туди, можна отримати чудові кадри на фоні річки Тетерів. Особливо гарно фотографії виглядатимуть вночі, коли поєднується світло від колони та ліхтарів.
- Графські сходи
Ця історична пам’ятка зазнала вже декілька реконструкцій, проте й зараз має приголомшливий вигляд та чудово підходить для фотосесії. Після будівництва у 1912 році сходи прикрашали скульптури та мармур. Крім того, спускаючись ними, можна натрапити на ще одну чудову локацію для фото – човнову станцію. Влітку у житомирян та гостей міста є можливість покататися там на катамаранах та човнах.
- Підвісний міст
Він проходить через річку Тетерів та є пішохідним. Спочатку будівництво у 1982 році передбачало доповнення великого комплексу Бойової слави. У довжину міст сягає 350 метрів та тримається на металевих тросах. Фотографуватися можна на тлі місцевих краєвидів, греблі та скель. До того ж знизу розташована біла альтанка, яку дуже люблять туристи.
- «Експонати» природи
У парку можна знайти дуже багато дерев та різних рослин. Спочатку територія налічувала близько 80 видів кущів та дерев. Усі вони були привезені з різних країн, серед яких Індія, Китай, Північна Америка та багатьох інших куточків Європи. Серед найекзотичніших можна виділити дуби (червоні та горні), бундук, бук червонолистий, ведмежий горіх та платана. Два останніх – єдині екземпляри у всій області.
Ще одне особливе дерево – гінкго. Його вважають «деревом кохання», тому що листочки мають форму, схожу на сердечка (хоча насправді це хвоя).
Руїни єзуїтського монастиря
Він був заснований у 1724 році єзуїтами, що були ченцями. З часом на цьому місці тут з’явилися школа, магазини, студентські будинки, магазини. Проте у 1893 році Катерина Друга наказала ліквідувати цей монастир (передумовою стало приєднання юридики до Російської Імперії та часткове скасовування деяких прав). З того часу на цьому місці знаходилися лише келії, призначені для життя у них. Радянські часи внесли свої корективи – у 1941 році приміщення стали місцем ув’язнення НКВД. У післявоєнну епоху там встигли з’явитися склад взуття та книжковий магазин. Проте в період з 1960 по 1980 рік був період знесення будівель юридики. На місці деяких побудували житлові будинки та приміщення для різних організацій. У Житомирі тепер можна побачити лише руїні двох поверхів тих будинків, де мешкали студенти.
Зараз фотосесії, що проходить на території руїн єзуїтського монастиря, наповнені особливою атмосферою. Вони загадкові та нагадують певний перетин минулого та теперішнього. До того ж світлини точно будуть оригінальними та автентичними. Можна ще й придумати особливу концепцію, наприклад, зі старими газетами, книжками, у раритетному одязі тощо.
«Голова» Чацького
Це місце стало одним із чудес України. Воно цікаво тим, що утворилося у результаті вивітрення гранітних порід, попри поширений міф про те, що це витвір мистецтва. Розглядати його можна з пагорба неподалік Монумента Слави. Влітку це відоме місце для відпочинку жителів Житомира. До речі, на тлі Голови Чацького часто проводяться весільні фотосесії. По сусідству з природною пам’яткою можна помітити ще одну скелю «Чотири брати». Вона нагадує зображення чотирьох молодиків, котрі стоять поруч один з одним.
Плоский будинок
Цей архітектурний експонат має декілька назв, серед яких «Дім-химера» або «Дім у формі серця». Його історія починається з 19-ого століття. Подібна будівля є й в Одесі.
Якщо встати під певним кутом, можна отримати кадр з незвичайним тлом – тільки фасад та вікна. Це вдалося зробити завдяки створенню будинку не під прямим, а під гострим кутом. Це був вимушений крок через особливості розташування. Спочатку Плоский будинок планували облаштувати під пожежне відділення. Назва «Дім у формі серця» також не випадкова. Два крила будівлі створюють так ілюзію. Ще моменту відкриття місце вабило туристів своєю оригінальністю, тому й зараз багато фотографів мають світлини загадкового будинку у своїй колекції.
Гідропарк на Корбутівці
Це зона для відпочинку, яка знаходиться у лісопарковій зоні, тому вона налічує багато різноманітних локацій. Зробити світлини можна на пляжній, спортивній, лісопарковій, розважальній зонах. Територія для відпочинку налічує ряд паралельних алей на тлі води. Лісопаркова зона захоплює своїми зеленими кольорами. Зробити світлини можна й на території атракціонів, до яких відносять «Колесо огляду», «Ланцюгова карусель», «Веселі гірки» тощо.
Пішохідна вулиця Михайлівська
Раніше це була перша вулиця з нумерацією, до того ж починалася вона з сучасної Київської. А під час окупації нацисти розташували гебітскомісаріат на місці, де зараз знаходиться маленький продуктовий магазин «Квартал». Фотографуватися тут можна на тлі естетичних будинків пастельних кольорів (наприклад, Обласного лялькового театру або просто житлових будинків).
Естетичні кадри вдасться отримати на шляху до Кінотеатру імені Івана Франка.
Кінотеатр імені Івана Кочерги
Єдине у переліку місце не під голим небом. Приміщення виглядає дуже естетично, особливо під час вечірніх сеансів: виступи оркестру, софіти, панорамні вікна, великі дзеркала та просторі зали. До того ж фотосесію можна об’єднати з переглядом українських та закордонних вистав, до участі у яких долучаються видатні артисти.
