Історія будівлі та закладу починається з театру. 1858 року в Житомирі будують приміщення театру в необароковому стилі. Кам’яну будівлю збудували натомість дерев’яного театру, який згорів 1842 року. Питання будівництва підняв Юзеф Крашевський, виконав проєкт приміщення – академік архітектури І. В. Штром. Як відзначали сучасники, сама зала дивувала чудовою акустикою – на останніх рядах було чути зі сцени шепіт чи розпалювання сірника. Далі на zhytomyr-future.
Будівля у вирі історії
З часу відкриття приміщення активно використовують. У ІІ пол. ХІХ століття на сцені виступають артисти світового та імперського масштабу. Після аншлагів через гастролі українських та світових артистів в приміщенні театру поставили чавунні опори для верхніх ярусів: глядачів було так багато, що працівники театру боялися обвалу лож.
1920 року театр називають Незалежним театром, а пізніше – Першим державним театром ім. Т.Г. Шевченка, згодом називають на честь Київської обласної ради профспілок. 1938 року театр отримує статус філармонії. На час військових дій філармонія припиняє свою діяльність, а вже 1944 року відновлює роботу, набирає працівників та отримує значення обласної. 1966-го року філармонія переїжджає у нову неокласицистичну будівлю з двома великими залами та просторими додатковими приміщеннями. За часів незалежності філармонія не припинила свою діяльність, а 2012 року була перейменована на честь житомирянина Святослава Ріхтера.
Видатні відвідувачі філармонії
Сцена театру бачила гру багатьох артистів. У Житомирі двічі (1865, 1866 рр.) бував Айра Олдрідж – афроамериканський актор із США світового рівня(з ним вважав за честь познайомитися сам Тарас Шевченко). На житомирській сцені з ним поставили “Отелло” і “Шейлок” по кілька разів. Хоч ціни були значно вищі, вистави пройшли з аншлагом.
Царські утиски на публічне та мистецьке використання української мови вдарили і по житомирському театру – через скорочення репертуару і виступів його трупа мала “злиденне існування”. Царську цензура ослабила віжки у 1880-тих, тож український театр знову квіт на житомирській сцені.
1883 року в Житомирі почала гастролі трупа корифеїв М. Старицького за режисурою Кропивницького. З ними виступали М. Заньковецька та І. Карпенко-Карий. У чергах під касами навіть траплялися бійки за квитки на вистави корифеїв. На зламі століть тут ставили свої п’єси уже трупи інших українських (Суслова, Гайдамаки, Ярошнічена, Колісниченка). На сцені міського театру ставили свої вистави російські трупи. 1996 року тут виступала відома акторка Гликерія Федотова. Також тут виступали російські актори Павел Орленєв, Мамонт Дальський, брати Адельгейми та інші. Серед відомих французьких артистів театр відвідала П. Віардо.
За радянських часів на цій сцені виступали обласні та республіканські колективи, артисти всесоюзного рівня О. Полянський, М. Почєкін, М. Дівін, А. Писанко, Б. Півненко та інші.
За часів незалежності України в філармонії з’явилися академічна хорова капела “Орея”, тріо бандуристок “Росава”, вокально-інструментальний ансамбль “Древляни”, естрадний ансамбль “Сузір’я Блюз”, тріо народних інструментів “Амабіле” та інші.
