Які вони — найдовші вулиці Житомира? Хто входить в цей перелік? Ці питання є причиною суперечок вже багато років. Житомир Майбутнього не буде виділяти одну лише вулицю, а проведе фото-екскурсію по найдовшим вулицям нашого міста. Можливо, ви будете здивовані.
Вулиця Михайла Грушевського
Колишні назви вулиці, по яким її також знають житомиряни, є Мала Київська, Іларіонівська, Котовського. Загальна протяжність вулиці складає 2,9 км, вона розпочинається від вулиці Перемоги та закінчується кутком біля залізниці «Житомир-Коростень».
Одну з найдовших вулиць нашого міста назвали на честь відомого історика та політичного діяча — Михайла Грушевського. До 2016 року вулицю добре знали під назвою Котовського. Понад 10 років тривають суперечки стосовно зміни назви.
З 1986 року цією вулицею почали перевозити житомирян перші тролейбуси. Вулицю загалом перетинають проспект та провулок, шість вулиць.
Вулиця Івана Мазепи
Її колишні назви — Міщанська вулиця, Винниченка, вулиця Мануїльського, протяжність 3,1 км. Вона є однією з найдовших вулиць нашого міста, адже відноситься одразу до двох районів міста. Вона має насичений автомобільних рух, адже є міською магістраллю в напрямку Вінниці.
Названа вулиця на честь відомого Гетьмана Війська Запорозького Івана Мазепи. Починається вулиця від провулку Тихого, а вже далі перетинається з вулицями Гагаріна і Довженка. Закінчується одна з найдовших вулиць перетином з проспектом Незалежності.
Якщо поринути трохи глибше в історію, то на момент забудови (кінець 19 — початок 20 сторіччя) вулиця мала назву Міщанська. Все через те, що переважна більшість мешканців були якраз міщани — представники середнього прошарку населення.
Трохи згодом її перейменували в вулицю Винниченка, а з 1928 року — це була вулиця Мануїльського. В 2016 році її перейменували в вулицю Івана Мазепи. По її території розташовані багатоповерхові будинки та приватний сектор, знаходиться міський колегіум. Трафік пішоходів не такий вже і жвавий, чого не можна сказати про автомобільний потік.
Вулиця Велика Бердичівська
Це одна з найдавніших вулиць, котру також можна віднести до одних з найдовших, адже її протяжність досягає 3,2 км. Вулиця відноситься до Корольовського району, колишня назва — Великий Станишіський Шлях. Саме таку назву мала вулиця у 18 столітті.
По її території розташований Житомирський державний університет імені Івана Франка, Поліклініка №1 Корольовського району, Центральна міська лікарня №1 та заклад культури — Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги.
Цікаво, що в період з 1958 по 1974 роки лише на відрізку Великої Бердичівської та Смолянського майдану здійснювався трамвайний рух.
Вулиця Київська
Історія вулиці, як і її колишніх назв досить цікава. Спочатку одну з центральних магістралей міста, котра розділяла Житомир на Богунський та Корольовський райони називали Великим Вересівським шляхом. Вже з 1800-х це була Велика дорога на Радомишль, далі Київська до 1924 року, потім Райхенау, Леніна. З 1991 року на сесії міської ради вулиці повернули її історичну назву — Київська.
Її протяжність — 3,2 км, названа на честь Києва. По її території розташований центр обслуговування абонентів «Київстар», Семінарівський костел Святого Йоана з Дуклі, кінотеатр «Україна», Свято-Михайлівський собор, «Укртелеком», «Глобал UA», Житомирський кооперативний коледж бізнесу і права, Автовокзал та комплекс чотирнадцятиповерхівок біля майдану Мистецькі ворота. Їх ще називають комплексом «свічок».
Вулиця Сергія Параджанова
Її можна сміливо віднести в топ найдовших вулиць нашого міста через протяжність вулиці в 4,9 км. Раніше її називали Кузнєчним (Ковальським) провулком, Ковальською (Кузнєчною) вулицею, Сільською Кузнєчною вулицею. Житомиряни добре пам’ятають вулицю Баранова, а в 2016 році вулицю перейменували на вулиці Сергія Параджанова, на честь українського та вірменського кінорежисера.
Розпочинається вулиця від території Київського шосе, а закінчується житомирським м’ясокомбінатом.
Варто додати, що вулиця характеризується розгалуженою транспортною мережею. Мова йде про те, що присутні всі види міського транспорту: трамвай, тролейбуси та маршрутки.
Вулиця Покровська
Це одна з найдовших вулиць Житомира, довжиною в 6,3 км. Вона названа на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Житомиряни добре пам’ятають її минулу назву — вулиця Щорса. А найперші її назви такі: Крошенська, Петербурзька, Велика Петербурзька вулиця. Далі її перейменували на Петроградську, Галицьку та Велику Коростенську. З 2016 року це вулиця Покровська. До території вулиці прилягає один з найбільших базарів міста — Сінний ринок. Вулиця розпочинається від Київської, біля Михайлівського собору.
Вона має цікаву історію, частина вулиці з’явилася в планах Житомира ще на початку 18 століття. Раніше було шість провулків Щорса, котрі також перейменували.
У другій половині 19 століття сформувалася історична забудова даної вулиці. Раніше вулиця вела до села Крошня, а шлях називали відповідно Крошенським. В ті часи практично всі вулиці отримували ті назви міст, до яких вони вели. Саме тому вулиця Київська, наприклад, називалася Великим Шляхом на Вереси. Після створення нової поштової дороги, вулицю Крошенську перейменували на Петербурзьку. Вона розпочинається з центральної частини вулиці Київської, а закінчується аж за переїздом на Крошні.
Вулиця Вільський Шлях
Протяжність вулиці досягає 7 км. Розпочинається вона від майдану Визволення та до кінця міської зони. Колишня її назва — вулиця Максютова. Названа вулиця Вільський Шлях на честь села Вільськ, це дорога до нього. Варто додати, що вулицю перетинає річка Кам’янка.
По всій її території можна побачити переважну більшість приватних секторів. Лише де-не-де видніють багатоповерхівки. Тролейбусної лінії немає, лише маршрутне таксі.
Ця вулиця є найдовшою у нашому місті, тож саме ця вулиця і завершує підбірку найдовших вулиць Житомира.
