Понеділок, 20 Вересня, 2021

Резиденція Мечислава Мазаракі на Житомирщині

Житомирщина славиться великою кількістю палаців, панських садиб. Їх набагато більше, аніж в сусідніх поліських областях. Є маєтки, котрі пережили час, і досі мають непоганий вигляд, адже використовувалися в якості лікарень, шкіл, господарських приміщень. Але є і зруйновані. Цікавою є історія резиденції Мечислава Мазаракі. Детальніше про палац Житомирщини розповість Житомир Майбутнього.

Зразок палацово-паркового мистецтва

Місцевість навкруги палацу досить цікава. Вона заворожує, манить історією та невідомістю. Нажаль, зразок палацово-паркового мистецтва знаходиться в повному запустінні. Така доля часто спіткає історичні місця України.

Приїхавши в цю місцину, навіть постоявши поруч, відчуваєш подих того часу, історію. Досить легко уявити, як же красиво було в резиденції. Вона розташована в селі Райгородок, на Придніпровській височині, в Бердичівському районі Житомирської області. До районного центру 19 кілометрів.

Село Райгородок

Саме тут знаходиться вілла сім’ї Мазаракі. З дороги палац туристи не побачать. Місцеві жителі діляться місцем розташування пам’ятки місцевого значення. Поселення засноване в 1649 році. До початку революцію містечко вважали єврейським, адже близько 37% населення складали саме євреї. До війни в селі Райгородок функціонувала синагога, був костел та церква. До нашого часу нічого з вищезазначеного не збереглося.

Наприкінці 18 століття в селищі побудували резиденцію. Вона мала вигляд одноповерхового флігеля з невеликим портиком. Достеменно невідомо про її перших власників, є припущення щодо Меленевських, чи Сарнецьких. Уже в середині 19 століття маєток після шлюбу дістався Мечиславу Людвигу Мазаракі. Він був поляком італійського походження.

Новому власнику не сподобалася побудова, тому він вирішив старий палац зруйнувати. На його місці мала вирости простора для всієї родини резиденція. Так і вийшло.

Маєток Мазаракі

В 1887 році, взявши в допомогу архітектора Станіслава Борецького, старий палац був зруйнований новим власником. На його місці побудували нову сімейну резиденцію, виконану в тосканському стилі. Головною окрасою фасаду стала багатокутова башта. Відрізнявся палац такими характерними рисами:

  • присутні тераси та балкони, лоджії;
  • чотири різні фасади;
  • цікавий інтер’єр, над яким працювали варшавські майстри;
  • стінні розписи, дубові панелі в столовій кімнаті.

Остання власниця

Нею була Марія Мазаракі, котра згадувала про багате оздоблення та наповнення сімейної резиденції. Це були картини від іменитих художників тих часів, котрі доповнювали і без того величезну колекцію живопису. В палаці стояла метрова бронзова скульптура короля Яна  III Собеського на коні та з саблею в руках.

В 1917 році стан розкішної резиденції погіршується та стає невідомим. Цінні речі були перевезені до монастиря кармелітів в Бердичеві. В наші дні можна побачити частинки інтер’єру. Залишились в минулому і оригінальні статуї левів з каррарського мармуру, парк та сад, теплиці з пальмами та ананасами.

Це дійсно незвичне місце з особливою атмосферою. Резиденція дійсно пустує, тому з приїздом варто поквапитися. Десятки років – і про казкове місце залишаться лише спогади та історичні згадки.

На території Житомирщини дійсно є чимало палаців, маєтків та резиденцій. Кожна місцина має свою історію, її стіни зберігають пережиті події. Доторкнутися до частинки цієї історії може кожний.

Latest Posts