П’ятниця, 1 Липня, 2022

Крізь терни до депо: житомирський трамвай       

На годиннику п’ята ранку. Місто Житомир прокидається. Сонце повільно виринає з-за горизонту і починає освітлювати своїми промінцями будівлі міста. В темних вікнах багатоповерхівок вимикається ранкове світло, адже, ранкове сонце вже заглядає в кожну домівку. Після ночівлі на дорогах міста автівок стає більше. Всі квапляться хто куди. Дехто дістається пункту призначення на своєму авто. Хтось втискується у забиті автобуси і тролейбуси. Комусь до снаги подихати свіжого ранкового повітря і пройтися пішки до роботи. Ну а хтось сьогодні зранку стоїть на зупинці і чекає коли почує на рейках знайомий дзенькіт металевих коліс трамваю. Далі на zhytomyr-future.

Ще з самого дитинства нас захоплював цей вид транспорту, і те, що в ньому є щось захоплююче і романтичне, навряд чи хтось піддасть сумніву. Скільки дітлахів обертається і з посмішкою на обличчі проводжають поглядом трамвай, який зникає за поворотом. Ну на який ще вид транспорту так звертають увагу наші діти? А коли вперше сідаєш до салону, дух перехоплює не лише від оригінальності того, що тебе оточує, так ще й під час руху неможливо не насолоджуватися коливаннями трамваю з боку на бік. А дзвін металевих коліс, певне, запам’ятався всім, хто хоч раз їздив в ньому. Проте, коли ми стаємо дорослими, на це ми вже не звертаємо ніякої уваги. За довгі роки існування на вулицях Житомира, цей вид транспорту пережив багато змін, історія вносила свої корективи в розвиток трамвайного транспорту в нашому місті. Ну що ж, вмикаємо уяву і гайда в минуле старого Житомира.

Історія народження

1895 рік. Ні, не в цьому році з’явився перший трамвай у Житомирі. Щоправда, тоді народилась ідея подарувати місту цей транспорт. Підприємець Лихачов разом з міською владою укладає договір про заснування кінного вантажного трамваю для транспортування деревини на богунську лісопильню.

Лютий 1896 року. Договір переходить до іншого підприємця Полякова, який не вважав ідею з кіньми перспективною. Все ж у 1897 році, після багатьох сперечань і доводів, втілює в життя свою ідею, та робить трамвай на електричній тязі. Констатуємо, що вперше трамвай помчав вулицями міста в 1897 році. Натомість, не всі мешканці були раді такій перспективі і робили все для блокування поїздок трамваю, підкладаючи каміння на колії. Зафіксовані були бунти населення з випадками перевертання транспорту. Проте, наперекір усьому з часом з’явилися ідеї про пасажирські перевезення, хоча доля була іншої думки.

1899 рік. На той час в Україні, в чотирьох містах вже існували пасажирські трамвайні перевезення. Житомир став п’ятим містом України, яке могло собі дозволити таку розкіш. На відміну від сучасного Житомира з одним маршрутом, тогочасне місто мало аж 4 лінії. До 1935 року деякі гілки були дещо видозмінені, доповнені, перероблені або подовжені. Більше того, в 1909 році була додана п’ята лінія, яка називалася Московською. Були плани відкрити ще п’ять ліній трамвайного сполучення, щоправда перед першою світовою війною. Але плани так і залишилися не втіленими в життя. Відзначимо, що з 1918 по 1920 роки трамвай з відомих причин не працював.

Окупанти

Велика Вітчизняна Війна також залишила свій відбиток в історії трамвайного транспорту. Цікавий факт, що силами окупантів перестали функціонувати Московська і Вільська лінії, які пізніше використовувалися для транспортування вугілля. Окупанти це вміють, десь ми це чули. А використовували вони переобладнані пасажирські вагони.

Рух по Московській ліній було відновлено в 1944 році. А по Вільскій у 1948.

Рік 1955. В світлі голови керівництва нашого краю закралась думка про організацію в місті тролейбусного транспорту. Не дивно, що після втілення планів слуг народу, трансформації з трамвайним транспортом були лише питанням часу. І, після довгих дискусій, деякі маршрути було демонтовано, з метою не дублювання тролейбусних і трамвайних ліній. Деякі маршрути трамваю вважалися не рентабельними і не прибутковими. Натомість до 1974 року наше місто з п’яти ліній зберегло лише одну, яка діє і до нині. Варто відзначити, що до 1961 року, що б не відбувалося з трамвайним транспортом, він був одноколійним. Та з того часу ми маємо дві колії залізного транспорту.

Сучасний трамвай у Житомирі

В 2021 році відбуваються поки останні зміни у русі по коліям міста. Демонтується поворот до Льонокомбінату. Березень 2022, трамвай рухався по скороченому маршруту з площі Перемоги до ТТД №2. На відміну від довоєнних часів, коли маршрути мали свої номери, сучасна влада не скреативила і ось вже багато років наш трамвай курсує без номеру.

Ретро трамвай

На щастя, в сучасному світі ще збереглися романтики і просто люди, які хочуть відчути і побачити щось нове і в той же час древнє. Житомирське ТТУ у своєму розпорядженні має унікальний екземпляр, який не лише розбавляє своїм виглядом ТТД №2, а й дає можливість всім охочим за окрему символічну оплату найняти його і проїхатися вулицями міста, занурившись в історію з головою. Для особливо прискіпливих скажемо, що сам трамвай не зроблений з нуля, а реконструйований за кресленнями в перші роки його існування в нашому місті. Зі стовідсотковою впевненістю можна сказати, що цей маршрут відкладеться не лише в пам’яті дорослих, а й змусить шаленіти від радості найменших українців та українок. Однозначно діти будуть у захваті від такої мандрівки з присмаком минулого. Тому беріть дітлахів і гайда в Житомир за неймовірними емоціями.

Так було завжди, що скільки людей, стільки і думок. Хтозна, чи було б краще від того, якби всі думали однаково. Але більшість людей погоджується, що трамвай – це більше, ніж просто транспортний засіб. Щодня у нашому місті цим видом транспорту тисячі житомирян їдуть кожен по своїх справах. Хтось на роботу, а в когось дорога лежить до рідних. Як і тоді, в давнину, коли дороги нашого міста були встелені бруківкою, завдання трамваю було незмінним – довезти  туди, де на тебе чекають. За свою більш ніж 120 річну історію цей вид транспорту заслужив місце під житомирським сонцем. Та скоріш за все, коли їдемо в салоні трамваю, ми всі заглиблюємося в свої проблеми, поринаючи в них з головою, і не замислюємось, що ж пережив цей транспорт, в якому ми зараз їдемо. Так, він не ідеальний, місцями поіржавів, десь щось скрипить, зрідка обшарпаний, там розбито, а тут відклеїлося. Але попри все це, він їде і є уособленням кожного українця. Як би не було важко, ми рухаємося і будемо це робити ще довго.  

Latest Posts