Житомир, місто з багатостолітньою історією, накопичив великий обсяг матеріальної архітектурної спадщини. Часом ця спадщина дивує красою, влучними рішеннями чи незграбними проєктами, які лише ускладнюють життя. Далі на zhytomyr-future.
Площа “Мистецькі ворота”
Площа розкинулася по вулиці Київській напроти ТРЦ “Глобал”. Вона названа на честь воріт для виставки, яку відкрили восени 1954 року. Сама виставка, яка діяла до 1960-тих, мала на меті показати досягнення і розквіт сільського господарства та промисловості. До цього подібні виставки проходили з 1950-го року в парку ім. Гагаріна і на вул. Старий бульвар. Ворота, кінотеатр “Урожай” і ставки збудовані пізніше, 1957 року. Самі мешканці скептично поставилися до цієї задумки, адже вона не відповідала дійсності. Після закриття виставки на її місці планували розгорнути будівництво парку відпочинку чи молодіжний центр, але згодом вона обросла багатоповерхівками. Звільнені від закритої виставки будівлі перетворилися на читацькі зали чи зали для відпочинку та настільних ігор (шашки, шахи тощо). 2013-го року самі ворота були відреставровані, але приміщення виставкового центру знесені або поснули, забуті, в очікуванні переродження.
Площу використовують для прогулянок і екскурсій.
Майдан “Соборний” і площа “Перемоги”
Під час реконструкції та встановлення флагштоку на площі 2019 року співробітники інституту археології знайшли пам’ятки — уламки посуду, монети, рештки кісток тварин і людей. На думку експертів, пам’ятки мають вік від 200 до 600 років. Це підкреслює те, що ця територія була здавна обжита і вплетена в міське життя Житомира. З XVII ст. Житомир починає рости із Замкової гори на північ і схід, де згодом з’являється Соборний майдан, який тоді назвали Семінарським. В ХІХ ст. навколо площі вирує духовне життя — споруджують католицький Семінарійський костел (нині святого Яна із Дуклі), православний Преображенський собор, який в часи незалежності і дасть назву майдану. В часи радянського союзу Соборну площу перейменували в площу Лєніна, а в 1950-ті будують будинок обкому партії (зараз це Головне управління юстиції) та будівлю сучасного драмтеатру ім. Кочерги 1966-го року.
Соборний майдан плавно перетікає у площу Перемоги, що за комуністичного правління була Жовтневою. 1965-го року на цій площі було відкрито монумент загиблим радянським воякам — “тяглова конячка” Другої світової танк Т-34. 1971 року на площі Перемоги побудували готель “Житомир”.
Через фізичну близькість ці об’єкти розглядаються разом навіть в проєкті перебудови міста. З 2019-го року тривають дискусії про перебудову цих майданів, аби покращити вигляд та транспортну розв’язку в центрі міста. У травні 2022-го року було перенесено танк-пам’ятник з площі Перемоги.
Площі завжди була як серцевинною транспортною розв’язкою, так і місцем для урочистих подій. Навколо них зараз працюють храми, театр ім.Кочерги, відділення податкової та міністерства юстиції тощо.
Привокзальна площа
Майдан розлігся перед залізничним вокзалом по вулиці Київська. Станція залізничного сполучення Житомира відкрита 1896-го року, тоді її будівля була дерев’яною. 1915-го року будують ширококолійну залізницю Бердичів-Житомир-Коростень та кам’яну будівлю для вокзалу. 1971-го року будують нову будівлю вокзалу.
Площу використовують як місце для торгівлі і транспортну розв’язку.
Майдан Корольова
Через сучасний майдан Корольова до І пол. ХІХ ст. протікала річка, яка заболочувала місцевість. У XVII-XIX ст. цей район був крайнім південно-східним районом Житомира. А в ІІ пол. ХІХ ст. через майдан проходила поштова дорога із Петербурга в Одесу. Протягом І пол. ХІХ ст. тут мешкали старообрядці-пилипонці з Росії. В 1960-тих роках відбулися реконструкція та розширення майдану Рад, до цього площа була невеличкою алеєю між Михайлівською та Новим Бульваром (тоді ж вони називалися вулицями Міської ради і Енгельса).
1971-го року на майдані спорудили пам’ятник житомирянину Сергію Корольову — ракетному конструктору, під чиїм керівництвом радянська космонавтика запустила в космос першого супутника, запустили перших тварин, людину і екіпаж в космос. З часом ім’я відомого генерального конструктора перетягнуло назву на себе — городяни почали називати Майдан Рад Корольовським. А 2007-го року міська рада офіційно перейменувала на площу ім. Корольова.
На площі функціонує Житомирська міська рада, будівля Архієрейського подвір’я, Центр творчості молоді та дітей; на площі відкриті пам’ятники Корольову та Героям Небесної сотні. На цьому майдані відбуваються урочистості, організовані міською радою, чи протестні акції для діалогу з радою.
Майдан Житній ринок
До кінця ХІХ ст. між сучасними вулицями Бориса Тена, Київської, Хлібної та Небесної сотні існувало болото, потім його осушили та на цьому місці виріс Житній ринок, який дав назву частині сучасних вулиць Київська та Небесної сотні. Навколо цього майдану почало битися торгове серце старого міста — згодом з’являються “Сінний”, “Хлібний” ринки, Універмаг та торговий центр “Житній”.
Майдан і досі використовується для торгівлі.
Замковий майдан
Звідси, за легендами, і почав розростатися Житомир. З Х-ХІ до ХІХ ст. тут височів житомирський дерев’яний замок. Тут збудовані підземні тунелі для постачання замку. На початку ХІХ ст. замок згорів, а пізніше навколо цієї площі побудували катедральний собор св. Софії та Краєзнавчий музей. Звідси вулицями Кафедральною та Басейною можна потрапити на майдани Соборний та Перемоги. Тут же споруджено парк Замковий та установлено пам’ятник на честь заснування міста.
На цій площі збираються прихожани католицького собору для відзначення великих урочистостей.
Майдан Згоди
На перетині вулиць Східна і Київська розкинулася площа Згоди. 1971 року на ній відкрили пам’ятник Ярославу Домбровському — житомирянину, який віддав життя двом революціям — польській 1863-64 рр. і революції Парижської комуни 1871 року. Площа названа на честь французької площі Згоди, яка символізує примирення станів після Великої французької революції кінця ХVIII ст, де отримав фатальну кулю Домбровський.
Майдан Згоди в Житомирі використовується як місце відпочинку, біля нього розташований ТРЦ та багато закладів.
