П’ятниця, 29 Березня, 2024

Історія однієї Житомирської радіостанції

7 травня 1895 рік, відомий фізик Олександр Попов входить в історію людства і назавжди вписує своє ім’я у підручники. В цей визначний для історії день Попову вдається передати радіо телеграму за допомогою передавача і приймача власного виробництва. Цей день увійшов в підручники, як дата народження радіо. Щоправда, різні історики мають на це свою думку і намагаються донести світовій спільноті, що за звання “батька радіо” можуть позмагатися інші вчені, такі як Гульєльмо  Марконі, Нікола Тесла, Генріх Герц і Олівер Лодж. Але світ вже радіє самому факту появи радіо, без якого важко уявити всі ті блага, яке воно приносить. Далі на zhytomyr-future.

Радіо у Житомирі

Йшли роки, все змінювалося. Через більше ніж століття без радіо важко уявити сучасний світ. В когось воно лунає з приймачів авто, а хтось слухає вдома. Кожному –  своє. Наразі в нашому місті на різних частотах приймачів можна знайти більше десятка радіостанцій на різний смак. Але наша мета – поговорити про одну. Про ту, яку можна було б спіймати приймачами в будь-якому куточку Житомирської області, а саме “Житомирська хвиля”.

Рік 1997. 22 липня. В нашому місті вперше пролунали звуки радіостанції із вулиці Любарської.  У Житомирі така подія стала проривом. А все тому, що десятки тисяч мешканців області на ті часи в своїх домівках  мали те, на що без посмішки не поглянеш – радіо. Пам’ятаєте ці одноманітні радіоприймачі з броньованої пластмаси? Виробники таких приймачів, певне, думали, що їх будуть розстрілювати з артилерії. На таких пристроях були лише декілька регуляторів. Це гучність радіо і декілька кнопок, які з часом почали випадати після того, як на них натискаєш. І виліт цієї кнопки нагадував виліт пташки у грі “Angry Birds”.  До них через всю домівку був проведений кабель, який місцями був перекручений ізоляційною стрічкою. Радіо вмикалося в спеціальну розетку, яка і досі в когось є у квартирах. І всі ці потуги були заради того, щоб цілісінький день звідти лунало засідання Верховної Ради, або ж прогноз погоди, який збувався напрочуд рідко. А якщо можна було почути пісню з такого приймача, то це був максимально популярний Іво Бобул або ж Тарас Петриненко. І всі ці апарати (а по іншому важко таке чудо назвати) носили гордовиті назви “Сибіряк”, “Електроніка ПТ-301”, “Альтаір-202”, “Альтаір-204” і т.д

Повернемося до “Житомирської хвилі”. Проривом тоді вважалося те, що не потрібно було вести купу кабелів по будинку до приймача. Достатньо було ввімкнути його в звичайну розетку. І яким же було здивуванням мешканців міста, що можна прожити день без Верховної Ради. Адже, “Житомирська хвиля” взяла курс на розважальні програми, а відсоток новин і політики був відносно маленьким.

Скоріш за все знайти житомирянина, який би не знав на якій частоті транслювалася житомирська хвиля нереально. Неймовірно вдалі цифри за своїм розміщенням а саме 103,4 Fm .

Найпопулярніша програма станції

Після свого народження на частотах 103.4 транслювалися різні передачі для кожного. Про туризм, кулінарію, з порадами для господинь,садоводів, тощо.  Музичні хіт паради, різноманітні музичні шоу з запрошенням до прямого ефіру знаменитих гостей. Проте найпопулярнішою передачею, яка багато років розривала всі рейтинги, була програма привітань. За допомогою цього радіо-шоу будь-яка родина могла привітати своїх родичів, друзів і колег зі святом. А приємним доповненням до такого привітання була замовлена пісня. Багато хто з теплими почуттями згадує ті роки, коли пів села збиралося біля приймачів та насолоджувалося привітанням, де лунав голос знайомої людини на улюбленій радіостанції. І взагалі, привітання такого роду вважалося вершиною креативу. Адже, такий подарунок був не безкоштовний. Проте, всі про це забували, коли бачили щасливі очі або чули радісний голос того, кому це привітання було адресоване.

Для багатьох ведучих і працівників радіостанції час проведений тут, став великим поштовхом у майбутнє. Багато хто працює і працював на національних телеканалах і радіостанціях. Продюсерами “Житомирської хвилі” були достатньо відомі і знамениті люди.

В 2020-х роках в Україні відбувається реструктуризація медіа простору. І “Житомирська хвиля” отримує новий виток своєї історії та називається дещо по іншому, “Українське Радіо UA. Житомирська Хвиля”.

Для величезної частини жителів Житомира та області “Житомирська хвиля” – це щось більше, ніж радіостанція. В 2000-х роках за появи  маленьких радіоприймачів з навушниками та на батарейках, де було лише дві кнопки “Reset” та “Scan”, тільки частота 103.4 була доступною у найвіддаленіших куточках нашої області. В когось вона лунала цілий день на роботі, хтось слухав в авто. Напевне, щось було таке у “Житомирській хвилі” своє, рідне, душевне.

Історію Житомирщини і радіостанції важко уявити один без одного. Житомир і «Хвиля» – це як Бівіс і Батхед, як Бонні і Клайд, як містер і місіс Сміт, як ковбаса і соя.

З появою смартфонів привітання по радіо, які приносили величезну популярність і фінансову незалежність станції, стали не актуальними. Найголовніше, що кожен житомирянин з гордістю у серці згадує свою рідну “Житомирську хвилю”.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.