Ліквідація кріпацтва у ІІ пол. ХІХ ст. перенесла Російську імперію з феодальної країни у капіталістичну. На руїнах старого ладу здіймалися підприємницькі сім’ї, які ставали успішними бізнесменами, щедрими меценатами та інвесторами культури. Далі на zhytomyr-future.
Визначною родиною стали Терещенки. Після реформ 1850-60-тих рр. Терещенки почали скуповувати землі та розбудовувати цукроварні. Вони стали однією із найзаможніших родин Російської імперії.
Маєток у Денишах
Одна із гілок родини осіла в Денишах Житомирського району. Для Надії Володимирівни – вдови Федора Артемійовича Терещенка – збудували маєток у 1910-11-тих роках (за іншою інформацією – у кінці ХІХ ст.) Будівлю спроєктував архітектор Павло Голландський в стилі італійського ренесансу з численним ліпленням. При будівництві використовували найновіші технології: різнокольоровий світний бетон, червона цегла і ліплення штукатуркою.
Замовниця із архітектором домовилися не одразу. Сама господиня бажала жити у французькому стилі. Павло Голландський вів суперечки – для цього клімату, на його думку, був доречніший англійський, італійський чи німецький стиль. Архітектор все ж переконав власницю, яка згодом схилилася до італійського стилю.
Господарство мало розвинену інфраструктуру – декілька оранжерей і теплиць з екзотичними рослинами, парк з фонтаном, казарма, школа, стайні, каретний гараж, крамниця, корівники і сінники, цегельний завод та лісництво й іншими будівлями. Сам маєток мав 40 кімнат, триярусні вежі, мав пишне оздоблення.
Серед прикрас будинку найяскравішими були фронтон і ліпнина з рослинним орнаментом, античні колони та барельеф з амурами-музикантами. Присадибний парк спроєктував Арнольд Регель – столичний російський садовод. Маєток використовували як заміський будинок.
В полум’ї боротьби українства за незалежність 1917-21 років маєток був пограбований та знищений. Від нього залишилося кілька стін і рештки вежі. Частково збереглося оздоблення на стінах та вежі.
Чутки і легенди
Руїни – містичні. Тож навколо цієї садиби з’явилося багато пліток і міфів. Наприклад, існує легенда, що заможні господарі вирішили побалувати свою доньку та влітку створили снігову гірку з цукру, аби донька покаталася на санчатах. Популярна легенда про скарб Терещенків. Вона ґрунтується на тому, що у 1920-тих роках люди знаходили монети, які загубилися чи закладалися у кути будівлі “на достаток в домі”. Прихильники цієї легенди перекопували подвір’я, розбирали стіни та підлогу. Самого скарбу не знайшли, але і ті кілька монет стали підґрунтям для забобон. Нібито ті монети допомогли власникам пережито Голодомор і сім’ї, в яких були ці монети, не втратила членів родини під час Другої світової.
Ще одна цікава, але малоймовірна, легенда говорить про те, що підлога палацу була із… акваріуму, який наповнений екзотичними рибами. Існує ще одна легенда про підлогу – за цими свідченнями вона була засипана золотими монетами. Деталі уточнюють, що цар, почувши, що ногами топтатимуть державні герби, обурився та висловив свою думку власникам маєтку. Тоді ж власники дали наказ поставити монети на ребро, що збільшило кількість
