Дослідження соціологів доводять, що невдовзі нові покоління людей народжених в ХХІ столітті не розумітимуть, що то за символ на екрані телефона в вигляді трубки телефонного апарату і чому саме він на клавіші виклику. А відносно нещодавно, саме такі телефони з такими трубками стояли в домівках громадян і їх наявність додавала родині статусу заможних. А якщо у цієї сім’ї телефонна слухавка була на радіо зв’язку, фактично без дроту, то сусіди і родичі від заздрощів втрачали свідомість. З наближенням 2000-х стаціонарними телефонами вже ніхто нікого не дивував, а ось мобільний телефон в Житомирі вперше побачили незадовго до зламу тисячоліть. Сам апарат можливо хтось і побачив, але перший мобільний дзвінок було виконано за чотири роки до нового тисячоліття. Далі на zhytomyr-future.
Як? Коли? Хто? І не лише
Перший чистий аркуш новітньої історії телефонного зв’язку епохи гаджетів і девайсів було перегорнуто в 1996 році, коли в місті вперше стався дзвінок з мобільного телефону і щасливчиком був майбутній ректор Поліського Університету, на той час голова ОДА Антон Станіславович Маліновський.
За три роки до того, в 1993 році пролунав перший дзвінок мобільного телефону для нашої держави загалом. Офіційно його автором став перший президент Незалежної України, Леонід Кравчук, що зателефонував послу Німеччини.
Мобільним оператором, що на білому коні першим увійшов в Житомир був славнозвісний “UMC”, який згодом став “МТС”, а сучасності відомий, як “Vodafone”. А отже маємо ситуацію, що від початку і донині дебютанти тримають марку.
З часом до Житомира приєдналися і два районних центри, а саме Коростень і Бердичів.
Зрештою, саме “UMC” став першим оператором, який відкрив свій філіал в Житомирі у 2000-му році, а в 2004-му перший фірмовий магазин. Вже в цей час й інші оператори, такі як “Київстар” і дочірній концерн “Djuice” водночас робили й свої перші кроки на житомирській землі, а з ними і “Lifecell”. Такою була перша трійка операторів міста і регіону, які в тій чи іншій формі, після ребрендингу продовжують функціонувати і до сьогодні.
Деякі джерела називають тогочасний зв’язок “стільниковий”, та фактично то одне і те ж саме. Хвилі, які утворюються колами радіусами накладаються одна на одну і утворюють щось на кшталт бджолиних стільників, а звідси і назва.
Особливий стрибок в кількості абонентів на Житомирщині припав на 2005-2010 роки, коли школяр в 11 класі без мобільного телефону вважався білою вороною і нерідко вигнанцем в суспільстві.
У покоління 2000-х років в пам’яті назавжди закарбуються такі слова і вирази, як “Djuice”, “Мелорінг”, “IK порт”, “Дві секунди”, “Ace&Base”, “Поліфонія”. Всі ці, та багато інших термінів назавжди залишаться таємницею для поколінь прийдешніх і приємною, зігріваючою ностальгією, для вихідців з цієї епохи.
Сьогодення на Житомирщині
Парадоксально, але факт є таким, що наймогутнішим оператором зв’язку, станом на 2019 рік на Житомирщині був “Укртелеком”, який обслуговує абонентів в тих місцях регіону, де іншим поки зась. Даний оператор в регіоні, щось із розряду “Останнього із Могікан”, який надає, як бездротовий зв’язок, так і кабельний, тож фактично є універсальним.
В мережі можна переглянути мапу покриття від різних операторів зв’язку, і відзначимо, що найбільше місця на ній займають червоні кольори, притаманні мережі “Vodafone”, за нею слідує голубий відтінок “Київстар”, а замикає трійку “Lifecell” і, йому властивий, жовтий колір.
Тож варто відзначити, що ті, хто першими прийшли розвивати зв’язок на Житомирщині, нині утримують лідерські позиції і напевно ситуація в майбутньому не зміниться, хіба що назви, які є елементом маркетингу. Тож три кита продовжують робити все, аби Житомирщина залишалася на зв’язку зі світом.
