Житомир тісно пов’язують із космоосвоєнням через житомирянина Сергія Корольова. Однак космічне освоєння виросло із авіації – навіть Корольов займався спершу планерами, потім – реактивною авіацією, врешті-решт – твердопаливними ракетами з реактивними двигунами. Окрім цього, на Житомирщині відбувалося навіть будівництво літаків. Нагадує про зв’язок Житомира з авіацією Корольов фест – фестиваль для любителів літальних машин, який відвідують гості з України та світу. Далі на zhytomyr-future.
Перший період авіації – період романтиків та експериментів. Якщо зараз виготовлення авіації – це високотехнологічний процес великих компаній (фірм), то на світанку літакобудування – кустарне виготовлення невеличкими компаніями (гуртом людей). Тоді будували літаки справді всі, хто мав бажання і можливості. Перші літаки народжувалися у невеличких майстернях, були з дерева і брезентів. Одна із таких майстерень з’явилася і на Житомирщині.
Терещенко, який торкався неба
Родина Терещенків була надзвичайно відомою свого часу. Успішні підприємці, щедрі меценати, вони підтримували соціальну і культурну сферу життя суспільства. В потоці цієї розмови варто згадати Федора Федоровича Терещенка. Він був сином Федора Артемійовича, отримав третину батьківського спадку, зокрема і Червонинський маєток. Федір Федорович зацікавився авіацією, але більше не як льотчик, а як інженер-конструктор. 1907 року він вступає на механічне відділення Київської політехніки, потім вступає у Київське товариство повітроплавання.
Червонська авіамайстерня
Навесні 1909 року Терещенко поряд із своїм палацом будує авіамайстерні. У травні цього ж року із Франції у маєток доставляють аероплан “Блеріо-ХІ”. Після випробувань Федір Федорович загорівся ідеєю створити власний літальний апарат, тож у кінці грудня 1909 року Терещенко презентує свій перший літак “Терещенко-1”. Відчувши нестачу досвіду, вирушив на навчання до конструктора Луї Блеріо, у якого і купив перший аероплан. 2 серпня 1910 року Федір Федорович складає екзамен комісії від Київського товариства повітроплавства на пілота літака. Складав екзамен у Червоному, комісія прибула у його маєток. Того ж року Терещенко винаходить і патентує спосіб кріплення дерев’яних деталей аеропланів, які випробував у літальному апараті “Терещенко-2”. В серпні 1913 року виходить новий “Терещенко-3”. Навесні 1914 року конструктор презентує свій перший літак з одним крилом.
Терещенко знав, що ключ до успіху виробництва — співпраця з армією, адже його предки здобули статки під час Кримської війни. За час співпраці з царською армією підприємство Терещенка виконали замовлень на 800 тис. крб. Для фронту Першої світової війни конструктор розробляє моноплан “Терещенко-5”, його особливість — простота експлуатації, швидке збирання-розбирання, легке транспортування. Також це перший літак Терещенка, на якому пілот міг злетіти самостійно.
Конструкторська діяльність привернула увагу самого царя — 1914 року після початку Великої війни Микола ІІ прибуває в Червоне, оглядає маєток та спілкується з Федором Федоровичем. Очевидно, що метою візиту стали розмови про стратегічні товари для армії — цукор та літаки.
Терещенко не працював тут сам — йому допомагали і у конструюванні, і у будівництві. Серед відомих колег тут працювали конструктори Рот і Григорович, Зємбінський, Альфред Пішон, Іордан, гостював чи працював Ігор Сікорський. 1913 року у авіамайстерні працювало 25 людей — 18 працівників та 7 інженерів, 1914 року — 120 людей, 1915 року — 185.
Для авіамайстерень Терещенко розбудував інфраструктуру — будинок і господарські приміщення для працівників та гостей, льотне поле площею 41 гектар переробили з пасовища біля Червоного. Протягом 1910-1915 рр. Федір Федорович вкладає в авіамаєток понад 800 тис. крб. – надзвичайно щедру суму на той час.
Через революцію 1917 року Терещенко емігрує у Францію, а авіазавод — припиняє свою роботу. Після цього Федір Федорович не займався конструюванням літаків.
