Кожне місто має своє пішохідну вулицю, котра є головною, в Житомирі – це відома та улюблена житомирянами Михайлівська вулиця. По ній не роз’їжджають автомобілі, а гуляють родини з дітьми, закохані пари, молодь полюбляє прогулюватися вечорами. Зазирнувши в її історію, житомиряни будуть здивовані. Тож детальніше про головну пішохідну вулицю нашого міста розповість Житомир Майбутнього.
Піліпонівська вулиця
Ця назва нічого не скаже житомирянам, але саме так раніше називали Михайлівську вулицю. Вона виникла на місці селища піліпонів. Воно знаходилося на околиці міста, селище населяли старообрядці. Але з часом (з середини 19 століття) їх виселили за межі Житомира, практично тут утворився центр.
З того часу, почалися зміни на вулиці та міста в цілому. В 1856 році Михайло Хаботін пожертвував гроші на будівництво славнозвісного Свято-Михайлівського собору. Через 32 роки вулицю перейменували.
Саме вулиця Михайлівська стала першою, де проклали асфальт. На її території проводили першотравневі паради та демонстрації. Її територія була заповнена містянами, адже саме тут проходили всі гучні святкування.
Варто додати, що окрім Піліпонівської, головну пішохідну вулицю міста називали Малою Коростенською. З 1957 року її називали вулицею Рад, але згодом міська рада все ж повернула їй історичну назву.
Центр дозвілля
З кінця 19 століття саме вулиця Михайлівська була справжнім торгівельним місцем Житомира. Містяни знали і сприймали її як центр дозвілля. Все через:
- величезну кількість магазинів. На перших поверхах будинків успішно функціонували 56 магазинчиків;
- кафе та ресторани;
- майстерні;
- готелі;
- кінотеатри.
Містяни відчували, як на вулиці Михайлівській «пульсує» життя.
Величезною популярністю користувався сінематограф «Люкс» або «Рим». Саме так називали сучасний кінотеатр ім. Івана Франка. Згодом супроводжувачами німих фільмів були Михайло Скорульський, Віктор Косенко – відомі українські музиканти.
Досить цікаво, що син власника кінотеатру – вихованець Першої чоловічої гімназії Михайло Усанович став соратником президента Всеукраїнської Академії наук Володимира Вернадського. Складно було тоді повірити, що худорлявий, спортивної статури юнак стане відомим вченим-хіміком. На вулиці Михайлівській зростало розумна, перспективна молодь.
Кожний крок – це історія
- Будинок «короля рукавичок», котрий знаходився на вул. Михайлівській, 8. Стиль модернізованої готики одразу ж привертає до себе увагу через оригінальну форму вікон, по багатому оздоблений фасад. Гілярій Трибель, котрий побудував будинок, прославився виробництвом лайкових рукавичок. Вони користувалися популярністю у всій Європі.
- Садиба вул. Михайлівська, 21, де виріс Аполлон Скальковський. Це видатний український історик.
Куди не глянеш, кожний крок, будівля, споруда має свою історію. Деякі історичні згадки привідкривають занавіску невідомого, але все інше залишається місцем для роздумів та припущень.
Вулиця Михайлівська має багату історію. Вона пережила століття, змінювалася разом з часом. Її перейменовували знову та знову, але одне залишалося незмінним – її любили, на ній святкували, так само приходили з родинами, гуляла молодь. І хоча сучасний час теж вніс корективи, атмосфера єдності залишилася. Житомиряни, як і гості нашого міста з радістю прогулюються Михайлівською, а вуличні музиканти оспівують її красу в піснях.
