Житомир багатонаціональне та полікультурне місто. У ньому проживає десятки етнічних груп. Серед найбільших – євреї, німці, чехи та вірмени. Менші – молдавани, роми, азербайджанці, татари, грузини, пише zhytomyr-future.com.ua.
Німецька історія на Житомирщині розпочалася ще в далекому 1759-му, коли імператриця Єлизавета запросила іноземців аби підняти економіку Російської Імперії. Щоправда, серед них були переважно серби, хорвати, чорногорці. Німецькі колонії почали масштабно утворюватися після започаткування переселенської політики Катерини ІІ, яка належала до німецького роду Ангальт-Цербст і мала ім’я Софія Фредеріка Августа, принцеса Ангальт-Цербстська. Вона дала німецьким колоніям ряд привілеїв, наділила землею, звільнила від податків та служби в армії. Розколи німецьких територій, утиск земельних феодалів, великі податки, служіння в армії, релігійні переслідування спонукали переселенню німецьких громадян до України.
Німці славилися на весь світ як справжні господарі, тому політика переселення перш за все була направлена на економічне відродження занепадаючої Імперії.
Де жили німецькі переселнці
(на фото представники німецької громади Житомира 1913 р. (з матеріалів Вікіпедії))
На Житомирщині відомо багато німецьких колоній. Вони вдало господарювали на Волинських землях (нині це Житомирська, Рівненська, Волинська та Хмельницька області), впроваджували нові підходи до сільського господарства, вчили новим технологіям місцеве населення.
- Село Новозелене Новоград-Волинського району – колишнє німецьке поселення Альт Краузендорф. На кінець 1906 року поселення налічувало більше 400 чоловік. У німців тут була своя школа.
- Заздрівка Хорошівського району. Колишнє Нойдорф. Німці, що купили тут землю, спочатку жили у наметах. Педантичність та працелюбність дозволили їм з часом створювати школи та будувати молитовні будинки. Один з таких у цьому селі залишився донині. Дім молитви – кірха.
- Малинівка Коростенського району. Засноване у 1871 році німцями-колоністами. Тоді воно мало назву колонія Малиндорф. Орендодавцем тамтешніх земель була княгиня Щербатова. Тут німцями створене комфірмаційне училище для викладання слова Божого, де навчання проводилося німецькою мовою.
- Березівка Житомирського району. Була колонією німців з 1881 року. Тут землями управляв багатий німецький купець Юліан Ардт. На початку 20 століття у селі сином Юліана Йоганом було засновано модернізовану земську школу. Нині тут навчаються діти 1 – 4 класів.
Життя тодішніх німецьких переселенців колоритно описав у своєму творі “Серед вовків” Дональд Міллер, американський письменник-підприємець німецького походження.
Мости не спалюємо, а будуємо – Дюссельдорф та Житомир за культурно-економічне партнерство
Німецька делегація, що днями навідала Житомирщину, не оминула згадки про німецьке коріння на нашій землі. Лютеранська громада цьогоріч святкує 220 років з часу свого заснування у Житомирі. З нагоди цієї дати була організована урочиста виставка Михайла Костюка, доцента кафедри соціогуманітарних технологій Луцького національного технічного університету, “Мости з минулого в сучасне…”.
Краєзнавець Геннадій Махорін презентував свою книгу “Лютерани в історії Волині-Житомирщини”.
Зустріч з німецькими делегатами землі Північний Рейн-Вестфалія організувала громадська організація “Міжнародне товариство німців України – Відергебурт”, що в перекладі означає “Відродження”.
В рамках німецько-житомирської місії започатковано угоду про співпрацю Дюссельдорфа та Житомира задля економічного та культурного партнерства країн.