Четвер, 28 Березня, 2024

Європеїзація площі Житомира чи повернення історичного минулого

Очільник Житомирської міської ради Сергій Сухомлин заявив, що площу Перемоги в Житомирі будуть відбудовувати європейські архітектори. Що це, потреба “європеїзувати” головну площу Житомира чи історична даність? Далі на zhytomyr-future.

Житомир у Європі та Європа в Житомирі

Наше місто почало розвиватися ще у середньовічній Русі, а Русь, як відомо, орієнтувалося на Європу – русичі прийняли західну релігію, торгували із Європою, підтримували династичні контакти із Скандинавією, Польщею, Угорщиною, Візантією, Францію тощо. Пізніше Житомирщина, як частина Волинського і Київського князівств, увійдуть у склад Великого князівства Литовського, а потім – Речі Посполитої. Житомир отримав магдебурзьке право (право на місцеве самоврядування городян) 1444 року. Внаслідок другого поділу Речі Посполитої 1793 р. Житомирщина відходить до складу Російської імперії, яка намагалася розвиватися європейським культурним шляхом. Не оминула реформація і контрреформація наш край – у XVIII ст. побудували греко-католицький храм і єзуїтський монастир. Потім Житомирщина могла стати серцем польської боротьби за відродження Речі Посполитої, яка точилася за відновлення колиски української та польської політичної нації. Житомирянин Домбровський після поразки одного з раундів боротьби емігрував у Францію, де вислужився до генерала. За часів комуністичної окупації України, Житомир, як і вся Україна, розвивалася за окремим від Європи курсом. Отже,місто розвивалася в європейських мистецьких стилях з часу заснування до початку ХХ ст.

Європейська архітектура Житомира

Найстаріші пам’ятки, які збереглися, відповідають пискам європейської моди. Наприклад, 1724 року було закладено єзуїтський монастир, а 1745 року запрацював собор святої Софії в стилі ренесансу і бароко. Якщо монастир нагадує про своє існування лише руїнами, катедральний собор святої Софії функціонує й нині. 1858 року було зведено необароковий кам’яний театр, зараз це Житомирська обласна філармонія ім. Ріхтера. Збереглася двоповерхова будівля магістрату, побудована в стилі неоренесансу. Семінарський костел святого Йоана із Дуклі, збудовананий у ХІХ ст. При ньому існував бернадинський монастир. В кінці ХІХ ст. в місті відкрито неоготичний лютеранський храм – кірха святої Аннети.

Отже, рішення найняти європейських архітекторів – це не прагнення підкреслити інтеграцію України в ЄС, це повернення в культурне пан’європейське лоно. З іншого боку, місто досі розвивається та має мати сучасну архітектуру. Переживши, світову війну та революції, місто втратило багато будівель з яскраво-вираженим стильово забарвленим екстер’єром. Житомир відреагував на фундаментальні явища сучасної Європи – магдебурзьке право і реформація-контрреформація. Житомиряни сприймали і сучасні культурні течії – класицизм, необароко тощо. Житомиряни сповідували різні відгалуження християнства – православ’я, католицизм, протестанство – і кожна конфесія закладала храми у місті, хоч не всі збереглися до нашого часу. Численні будівлі різних художніх стилів, які звичні мешканцям, – доказ тяглості та зв’язку із західною культурою.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.