За легендою Житомир було засновано 884 року дружинником Аскольда і Дира чи Олега, який поставив дерев’яний замок на горі Замковій. але жодних підтверджень цьому немає. Очевидно, що фортецю потрібно будувати там, де є що і кого захищати, – біля якогось великого поселення. Місто виринає у хроніках ХІІІ ст. Місто здавна було центром торгівлі та культури Волині, але що ж було до Житомира? Дослідники можуть вивчити це питання тільки археологічними розкопками. Далі на zhytomyr-future.
Історія досліджень
В кінці ХІХ ст. було знайдено курганий комплекс з 300 насипів біля Житомира. Сергій Гамченко дослідив 44 в околицях Житомира на правому березі Кам’янки курганні могильники бронзової доби, В. Антонович – 33. Вони розташовувалися біля Крошні, Псища і Соколової гори. У цих курганах знайшли прикраси і предмети побуту – багато гончарних виробів, цвяхи, ножі, обручі і для відер чи діжок, намистини, кільця, перстні. Також ним у 1920-тих роках було відкрито східнослов’янську корчаківську культуру (VI-VII ст.) біля села Корчак під Житомиром. Потім пражсько-корчаківська еволюціонувала в лука-райковецьку культуру.
Вже за незалежної України на території міста знайдені два трипільські поселення часів бронзового та ранньозалізного віку (бл. 3 тис. років до н.е). Під час розкопок Замкової гори знайдено уламки пізньотрипільського посуду приблизно IV-III тис.н.е. А на березі річки Тетерів було знайдено рештки посуду із трипільським шнуровим орнаментом, кам’яний відщеп та кам’яну зернотерку.
![](https://zhytomyr-future.com.ua/wp-content/uploads/sites/6/2022/12/img_6396dbc356c0e.png)
Як жили люди на місці Житомира
Регіон заселявся східнослов’янськими племенами. На території міста знайдено кілька поселень, одне з яких, швидше за все, і розвинулося в місто, згодом поглинувши решту. Люди займалися вогнево-підсічним й орним землеробством і вирощували злаки, бобові, льон, коноплі тощо. Своє місце мало мисливство – полювали на великих тварин (зубри, тури, лосі) і на хутряних тварин (білки, лисиці, зайці, бобри тощо). Населення займалося рибальством та бортництвом – добуванням меду в диких бджіл. Важливими ремеслами були деревообробка та гончарство – саме ці вироби вирішували дуже багато побутових питань. Мешканці місцевих поселень використувували річку Тетерів для торгівлі з іншими племенами.
Племенні питання спершу вирішувалися на вічі, потім племінна верхівка взяла на себе ці повноваження. Важливою постаттю в суспільстві був волхв – язичницький жрець. Без його участі не проводилася жодна важлива подія племені. До того ж він займався пророкуванням і лікуванням.
Дожитомирські поселення були інтегровані культурно й економічно у древлянський племінний союз VI-VIII ст. У VIII ст. поселення були включені у племінне князівство древлян.
Хай дерев’яний житомирський замок і з’явився у IX-X ст., самі поселення з’явилися набагато раніше, адже твердиню будують біля населеного пункту. Дослідники не можуть назвати точну дату заснування першого поселення чи замку, відомо, що землі заселені з пізньобронзового чи ранньозалізного віку.