За легендою Житомир було засновано 884 року дружинником Аскольда і Дира чи Олега, який поставив дерев’яний замок на горі Замковій. але жодних підтверджень цьому немає. Очевидно, що фортецю потрібно будувати там, де є що і кого захищати, – біля якогось великого поселення. Місто виринає у хроніках ХІІІ ст. Місто здавна було центром торгівлі та культури Волині, але що ж було до Житомира? Дослідники можуть вивчити це питання тільки археологічними розкопками. Далі на zhytomyr-future.
Історія досліджень
В кінці ХІХ ст. було знайдено курганий комплекс з 300 насипів біля Житомира. Сергій Гамченко дослідив 44 в околицях Житомира на правому березі Кам’янки курганні могильники бронзової доби, В. Антонович – 33. Вони розташовувалися біля Крошні, Псища і Соколової гори. У цих курганах знайшли прикраси і предмети побуту – багато гончарних виробів, цвяхи, ножі, обручі і для відер чи діжок, намистини, кільця, перстні. Також ним у 1920-тих роках було відкрито східнослов’янську корчаківську культуру (VI-VII ст.) біля села Корчак під Житомиром. Потім пражсько-корчаківська еволюціонувала в лука-райковецьку культуру.
Вже за незалежної України на території міста знайдені два трипільські поселення часів бронзового та ранньозалізного віку (бл. 3 тис. років до н.е). Під час розкопок Замкової гори знайдено уламки пізньотрипільського посуду приблизно IV-III тис.н.е. А на березі річки Тетерів було знайдено рештки посуду із трипільським шнуровим орнаментом, кам’яний відщеп та кам’яну зернотерку.
Як жили люди на місці Житомира
Регіон заселявся східнослов’янськими племенами. На території міста знайдено кілька поселень, одне з яких, швидше за все, і розвинулося в місто, згодом поглинувши решту. Люди займалися вогнево-підсічним й орним землеробством і вирощували злаки, бобові, льон, коноплі тощо. Своє місце мало мисливство – полювали на великих тварин (зубри, тури, лосі) і на хутряних тварин (білки, лисиці, зайці, бобри тощо). Населення займалося рибальством та бортництвом – добуванням меду в диких бджіл. Важливими ремеслами були деревообробка та гончарство – саме ці вироби вирішували дуже багато побутових питань. Мешканці місцевих поселень використувували річку Тетерів для торгівлі з іншими племенами.
Племенні питання спершу вирішувалися на вічі, потім племінна верхівка взяла на себе ці повноваження. Важливою постаттю в суспільстві був волхв – язичницький жрець. Без його участі не проводилася жодна важлива подія племені. До того ж він займався пророкуванням і лікуванням.
Дожитомирські поселення були інтегровані культурно й економічно у древлянський племінний союз VI-VIII ст. У VIII ст. поселення були включені у племінне князівство древлян.
Хай дерев’яний житомирський замок і з’явився у IX-X ст., самі поселення з’явилися набагато раніше, адже твердиню будують біля населеного пункту. Дослідники не можуть назвати точну дату заснування першого поселення чи замку, відомо, що землі заселені з пізньобронзового чи ранньозалізного віку.
