Четвер, 9 Грудня, 2021

На ремонт історичної пам’ятки архітектури кошти збирають волонтери

Історична пам’ятка архітектури ХІХ століття замок Терещенків, що у селі Червоному Андрушівського району, колись ошатний і прекрасний, нині у жахливому стані. Державі він не цікавий, бо не належить до майна державного Фонду і не належить до культурної спадщини, пише zhytomyr-future.com.ua.

Сюди з’їжджаються з усіх-усюд, аби подивитись на чудову споруду в неоготичному стилі.

Палац надихає і заворожує. Він продовжує жити, не дивлячись на те, що вмирає. Він хоче жити.

Від остаточної руйнації замок рятують волонтери

Першим, хто визвався піднімати замок з руїн, чи то, не дати йому туди остаточно потрапити, став Тарас Коновалов. Він місцевий житель, який в дитинстві багато часу проводив за мурами величної будови. Чув багато легенд і захопився історією цього замку. Став вивчати історичні джерела, шукав в архівах різноманітні розповіді, документи. Це спонукало до вступу на історичний факультет Педагогічного університету. Навчаючись, він добровільно проводить екскурсії для туристів, через що сам став місцевою легендою.

Саме завдяки йому, небайдужому молодому історику, замок Терещенка завдячуватиме новою стріхою, яку на днях ремонтували за зібрані ним волонтерські кошти.

Доля замку не проста. Станом на сьогодні у Господарському суді Житомирської області перебуває справа про визнання права власності на будівлю за громадою Червоного. Якщо жителі відстоять своє право на терещенківський замок, тоді можна буде піднімати питання про надання йому статусу спадщини Національного рівня та проводити реставраційні роботи. Кошти зможуть залучити у інвесторів, бо зараз жоден інвестор не хоче вкладати у старобудову через невизначений стан власності маєтку.

Цьогоріч замку 170 років

У далекому 1881 році палац звів польський шляхтич Адольф Норберт Еразм Грохольський, що володів селом Червоне. Після його смерті, вдова Ванда продала село і маєток підприємцю та громадському діячу Федору Артемовичу Терещенку. Він по-своєму розбудував замок. Біля нього з’явився балкон і театр. Поблизу – цукровий завод, що діє й до нині. Кажуть, що зупинявся тільки раз у 1943-му.

Маєток має площу у 58 га. На його території Терещенком також був побудований Інститут шляхетних дівчат.

Наступник батька Федір Федорович, авіаконструктор, мав біля садиби свої авіамайстерні.

Після еміграції родини Терещенків за кордон у зв’язку з перипетіями, що принесла із собою Жовтнева революція, замок стояв порожнім, але не довго. Тут оселився сирітський будинок. Пізніше, у післявоєнні часи, на базі палацу функціонувало фабричне училище, де вихованців вчили тонкощам цукроваріння. 

Стіни Грохольсько-Терещінківського палацу спустіли після розпаду СРСР. 

У 90-х будівлю передали на баланс цукровому заводу, де у 2000-х зборами акціонерів замок передали Житомирській єпархії Української православної церкви Московського патріархату. Відтоді частину будинку займає жіночий монастир. 

Місцеві говорять, що завдяки цьому замок вдалося врятувати від остаточної руйнації. Але, як архітектурна пам’ятка, історична спадщина, замок має належати громаді, бути доступним для туристів і приносити свій вклад у наступні покоління.

Latest Posts