Цікавим та пізнавальним може стати відпочинок по околицям рідної Житомирщини. Наше місто можна віднести до туристичного осередку, адже в ньому є чимало визначних архітектурних пам’яток. Детальніше про них розповість Житомир Майбутнього.
Площа «Мистецькі Ворота»
Борис Дубман, історик, розповідає, що ще в 1954 році в Житомирі будували цегляні павільйонні виставки на території нинішньої площі. Будівельники зі всього міста направлялися до «Мистецьких Воріт». Важливу роль в проектуванні відіграв Семен Мойсейович Енгельман (головний архітектор міста), Федір Антонович Грінченко (житомирський архітектор).
Особливо зворушливо виглядала фігура молодої колгоспниці. Вона тримала в руках над головою пучок колосків пшениці, від такої талановитої роботи важко було відірвати погляд.
В 1954 році виставка відкрилася, вона символізувала для містян розквіт сільського господарства, промисловості. Житомирська виставка проіснувала до 1960 років. Далі на території утворилася площа.
Житомиряни згадують про масштабну виставку минулих років завдяки красивим воротам, обвитим ліпним орнаментом з дарами від садів, колгоспних полів. Через таку красу та історичний екскурс площу і назвали «Мистецькі Ворота».
Каскад фонтанів
Кожний містянин полюбляє відпочивати в Парку культури та відпочинку імені барона Шодуара. Саме там по центральній алеї розташований каскад фонтанів. Після їх проходження можна одразу поглянути на оглядовий майданчик, спуститися до станції човнів. Відомо, що каскад фонтанів виготовлено з різнобарв’я житомирського граніту, лабрадориту.
Цікава пам’ятка закладена в 1980 році, а головним меценатом став барон де Шодуар. Парк має 36 га, більше 80 видів рослин (деякі види завезені з інших куточків світу). Ідея створення каскаду фонтанів пов’язана з Олімпійським вогнем, котрий проходив в нашому місті. Житомир готувався до зустрічі, намагався приємно вразити гостей. Задум дійсно вдався, бо досі радує містян та туристів.
Замкова гора
В цьому місці ви відчуєте історію міста. В Замковій горі можна натрапити на підземні ходи, яких досить чимало і вони прорізають місцину на різній глибині. Вперше про дану пам’ятку письмово згадали в 1392 році. Нагадаємо, тоді військо князя Вітовта захопило замок.
Легенда розповідає, що засновником нашого міста був воїн із дружини Аскольда та Діра на ім’я Житомир. Фортецю незважаючи на круті схили та річку, викопані канави та зведені вали, частково зруйнували. Після цього замок завжди відбудовували.
Місто навкруги замку почало розростатися, люди прокладали підземні ходи, котрі допомагали в обороні. Вони і досі існують, але на глибині не більше 5-8 метрів.
Цікаво, що під час проведених досліджень підземних ходів, виявлено, що один хід виходив до р. Кам’янки. Таким чином, підземний хід забезпечував водопостачання всього замку. Колодязі на території фортеці були відсутні.
Містяни, туристи часто приходять на Замкову гору. Нині на території фортеці знаходиться невеликий за розмірами міський парк.
Скеля «Голова Чацького»
Пам’ятка розташована на лівому березі річки Тетерів. Житомиряни на висоті приблизно 30 метрів над рівнем води Житомирського водосховища спостерігають за досить реалістичною головою людини з каменю. Це унікальна пам’ятка природи, котру назвали на честь Чацького. Не всі містяни знають про цю легенду.
Одна з легенд розповідає про козака Чацького, котрого переслідували поляки. Він стрибнув зі скелі, щоб не потрапити в полон.
Інша легенда більш романтичного характеру. Вона розповідає про бідняка Чацького, котрий мав красуню доньку. В неї закохався багатий вельможа. Під час порятунку доньки батько бився з кривдником, захищаючи честь своєї кровинки. Під час такої сутички його скинули зі скелі, після чого скеля набула його рис обличчя.
Ще одна ймовірна причина такої назви – присвята Тадеушу Чацькому, котрий був польським істориком та просвітником, відкривачем шкіл на Волині. Відомо, що він відкрив Волинську гімназію в Житомирі (всім відомий ЖДУ ім. Івана Франка).
Плоский будинок
Житомиряни знають цей будинок і під іншими назвами. Це «Будинок-химера», «Будинок у формі серця». Такі назвали будинок здобув завдяки нестандартному архітектурному рішенню.
В історичному центрі міста, на площі Перемоги розташована така незвичайна будівля. Будинок, як відомо, був кутовим, на гострому куті перехрестя. Для максимального використання земельної ділянки, архітектор проявив максимально творчий підхід і спроектував будинок з незвичайно гострим кутом.
Якщо подивитися з певного ракурсу, виглядає так, неначе будинок дійсно плоский. Створюється досить реалістична ілюзія того, що будинок – це лише фасад з вікнами, стін немає, а будинок плоский. Але це тільки ілюзія.
Церква святого архистратига Михаїла
Це найстарша пам’ятка кам’яних культових споруд православної церкви. Рік її побудови – 1856 рік. Меценатом, котрий ввійшов в історії завдяки тому, що за власні кошти, придбав ділянку та побудував храм, є Михайло Федорович Хаботін. Після смерті мецената його родичі та містяни домоглися самостійності церкви.
Жовтень 1991 року є третім народженням храму в ім’я Святого архистратига Михаїла.
Кафедральний собор Святої Софії
Єпископ Ян Самуїл Осса де Ожгі проявив ініціативу побудувати будівлю дерев’яного костьолу. На його місці стояв костьол Діви Марії, котрий знищили татари ще в 15 столітті. В 1745 році на місці розібраного дерев’яного костьолу, виріс новий, цегляний храм, який освятили. Пізніше під час пожежі він згорів, але його швидко відновили.
На початку 20 століття проект переглянув архітектор Домбровський, завдяки чому добудували деякі приміщення.
З того часу зовнішній вигляд будівлі не змінився. Костьол має внутрішнє оздоблення, ікони, вівтарі, літургійний посуд. Храм і досі захоплює величчю, красою. Він побудований в 1746 році, але завдяки зусиллям віруючих і досі існує в такому ж вигляді.
Дані місця будуть цікавими як житомирянам, так і гостям міста. Архітектурні пам’ятки є окрасою нашого міста, в них відчувається історія, до якої кожний має змогу доторкнутися.
