Вівторок, 28 Червня, 2022

Храм-візитівка Житомира Спасо-преображенський собор

Над площею Перемоги золотавіє сонячний блиск золотих куполів собору. Пам’ятка архітектури ХІХ ст. уже давно стала візитівкою міста, а через розташування і висоту будівлі його часто використовують як орієнтир, коли пояснюють дорогу чи призначають місце зустрічі. Далі на zhytomyr-future.

Передумови побудови храму

Храм було збудовано з ініціативи імператора Олександра ІІ. За його наказом, шпилі новозбудованого храму мають бути вищими за головний храм католицької Волинської єпархії – зараз це конкафедральний собор святої Софії. Будівництво храму, який мав бути більшим і на місці греко-католицького храму, – явно була політичновмотивованою: для посилення русифікації та лояльності населення потрібно долучити і релігійний важіль пропаганди. До того ж, древлянський Житомир – один зі стовпів території Руси, а саме Полісся – батьківщина слов’янства. В імперії і так досить довго ігнорували історичну дійсність сильного європейського впливу на поліщуків та волинян, які вливалися в польські національні рухи, – варто зазначити, що на початок ХІХ ст. в Житомирі діяли лише 2 православні дерев’яні церкви, які були, як пишуть джерела, “у жалюгідному стані”. Отже, православні парафії були настільки нечисельні, що не змогли на свій кошт зробити ремонт. Церква тоді мала й ідентифікаційну функцію, а потужний римо-католицький культурний прошарок не вписувався в слоган царату “Православие, самодержавие, народность”.

Будівництво і оздоблення храму

Храм збудували “не з першого разу” – перший архітектурний проєкт мав багато помилок, через що вночі завалилася дзвіниця та зруйнувала недобудований храм. Можливо, на це вплинули польські націоналісти чи релігійні фанатики-уніати, інтереси яких зачіплювалися самим фактом будівництва храму. Згодом ухвалили проєкт академіка будівничої справи Карла Рахау, доктора архітектури Жібера та архітектора Шаламова. Також місце побудови “зсунули” на південь. Успішний другий раунд будівництва відбувався 1866-74 рр. Цього разу курували зведенням будівлі фахівці зі столиці. Головував комісією по зведенню храму купець Купріян Ляшков. За гарну роботу він отримав дворянський титул і посаду міського голови, що ще більше підкреслює значення цієї будівлі для імператора.

Спасо-преображенський собор був освячений 1874 року. П’ятикупольний цегляний храм збудований у російсько-візантійському стилі з елементами руського стилю ХІ-ХІІ ст. Внутрішнє оздоблення собору показує багатство місцевих надр – граніти із сіл Крошня і Тригір’я, лабрадорит із містечка Володимир-Волинський. Звуки старих дзвонів було чути на відстань до двадцяти кілометрів. Перший набір дзвонів не збереглися, головний дзвін серед них важив понад вісім тон.

Краще один раз побачити ніж сто разів прочитати, та й всю красу будівлі та оздоблення описати важко, а читати довго. Пам’ятка російсько-візантійського архітектурного стилю – доречний пазл у розмаїту міську мозаїку нарівні з іншими перлинами храмобудівництва.

Latest Posts