Історія говорить, що наша область народилася 22 вересня 1937 року. Наше місто вважається одним з найбільших в Україні і сюди часто приїздять гості з інших обласних центрів нашої держави. Але здебільшого транзитом, тому що поруч з Житомиром знаходиться столиця України. І більшість гостей міста можуть побачити красу Житомира хіба що з вікна автобуса. І єдиним пунктом, де наші гості можуть вийти на вулицю і зробити ковток свіжого повітря, є Житомирський автовокзал, з яким вони можуть познайомитися трошки ближче ніж з іншими місцями нашого міста. Далі на zhytomyr-future.
Перший автовокзал Житомира
Перший автовокзал знаходився не на тому звичному місці, до якого ми звикли. Перші міжміські автобуси у нашому місті збиралися на Жовтневій площі, яку ми нині називаємо площею Перемоги. Сучасна назва закріпилася з 1965 року. Ну а сам автовокзал тут фунцкіонував в 60-х роках ХХ століття поруч з Спасо-Преображенським кафедральним собором.
Головний автовокзал міста
Найбільшим автовокзалом вважається той, що знаходиться по сусідству біля залізничного. Автовокзал, до якого ми звикли функціонує з 70-років попереднього століття. Насправді в нашому місті існує три автовокзали. Два з них мають свій сучасний сайт, де розписані всі маршрути і розклади. Цікаво, що стихійний автовокзал, з якого відправляються автобуси виключно на Київ продовжує функціонувати на тому місці, де і знаходився перший історичний автовокзал.
Що ж стосується найбільшого, то знаходиться він на вулиці Київській і щодня приймає сотні рейсів з різних куточків не лише України. Величезна кількість закордонних автобусів щодня зупиняються на нашому автовокзалі, адже наше місто лежить на шляху до Києва, куди і їдуть більшість транзитних автобусів з за кордону.
На початку 2000-х років споруда пережила реконструкцію, щоправда, без колосальних змін. Оновлений був лише фасад будівлі, а ось внутрішня частина майже не змінилася, за винятком електронних табло.
Автовокзал №2
Якщо головний вокзал зазнав хоч невеликих змін, то споруда поруч з Житнім ринком, на території якого і знаходиться автовокзал і досі має вигляд, який був ще в часи радянського союзу. Збудований був приблизно одночасно з головним вокзалом міста. Рейси, які виконуються з другого вокзалу носять характер приміських. Все ж на останній платформі знаходяться автобуси, що курсують вже багато років до столичного залізничного вокзалу.
Між всіма автовокзалами, які були перераховані раніше, є один спільний знаменник. І досі на платформах можливо побачити автобуси, які здається колись відправлялися з Жовтневої площі в 60-х роках. Мова не йде про автобуси “Ikarus”, а про наші українські “ЛАЗ”. От що значить робили на віки і з совістю.
Філософія
Якщо ж копнути трошки глибше та подумати, що таке автовокзал, то тут все не так однозначно, як здається на перший погляд. Для звичайного міста, це лиш звичайний транспортний вузол, який життєво необхідний навіть для районного центра. Не дивлячись на зовні монотонні процеси, що відбуваються на території станції тут проявляються справжні людські емоції і відбуваються драми або ж навпаки. Кожного дня на платформах відбуваються прощання з рідними чи закоханими на невизначені терміни, як підсумок проливаються людські сльози. Та буває і по іншому, коли рідні люди зустрічаються після тривалих розлук і знову проливають сльози. На цей раз сльози радості. Такі місця, як автовокзали часто згадують романтики в своїх піснях і віршах. Адже тільки тут, особливо вночі сіра рідина в голові змушує про щось замислитися, про що ми ніколи не подумали б у своєму ліжку чи сидячи перед телевізором.
Можна сказати, що автовокзал – це своя автономія посеред міста та це місце одне з небагатьох, де люди плачуть по-справжньому.
