Мова йде про кладовище на Смолянці. В кінці 19 століття район Смолянки навіть не відносили до території міста, це було передмістя, там жили лише бідні верстви населення. Церкви в ті часи не було, а кладовище належало Богоугодним установам. Детальніше про історію найстарішого кладовища нашого міста розповість Житомир Майбутнього.
Побудова церкви
Семен Матлахов, житомирянин, захотів побудувати церкву на могилі своєї любої дружини. В 1885 році він подав прошення на ім’я архієпископа Палладія. В ньому йшла мова про бажання побудувати церкву на могилі дружини (Варвари Матлахової) за власні кошти. Він до прошення прикріпив план кладовища, план на побудову церкви в двох екземплярах.
Вже через місяць чоловік отримав згоду, але побудова припинилася в 1889 році, коли Семен Матлахов виїхав з міста. Виглядала майбутня церква досить бідно, це був камінний фундамент, дзвіниця без покриття. За однією з версій, чоловік просто не розрахував свої сили, адже всі його кошти пішли на побудову церкви. Щоб не бути осміяним приятелями, рідними, йому довелося поспіхом покинути місто.
Завершення будівництва
Почату справу все ж вдалося закінчити в 1896 році завдяки пожертвуванням. Найбільше виділив на побудову церкви Григорій Гроза. З того часу Смолянське кладовище стало другим міським. Церкву використовували не тільки по призначенню, але і в якості військового лазарету.
В 1928 році церква загорілася, але завдяки пожертвуванням вдалося відремонтувати храм. Віруючі постаралися.
Закриття кладовища
А майже через 50 років прийняли рішення про закриття Смолянського кладовища, заборону поховань на ньому. Віруючі попри заборону продовжували проводити поховання. Вже в 1984 році настоятелем храму став Василь Кобелюк. За його пастирське служіння чимало сталося:
- в церкві перекрили дах;
- зайнялися встановленням газового котла, водяного опалення;
- добудували тамбур при вході;
- проклали асфальт на території кладовища;
- побудована цегляна огорожа навколо Смолянського кладовища;
- проведені реставраційні роботи всередині храму, ремонтні роботи на території нижнього храму.
Борис Тен
Саме на Смолянському кладовищі поховані рідні відомого поета-перекладача Бориса Тена (Миколая Васильовича Хомічевського). Спочатку його захоронили на Корбутівському кладовищі, але трохи пізніше прах перенесли в те місце, куди він прагнув, до рідних.
Інші захоронення
Відомо також, що на території Смолянського кладовища поховано в 2005 році місцевого кримінального авторитета Володимира Сахневича (його вбивство було замовлено, чоловік убитий кілером).
На території кладовища захоронена заслужена артистка України, Галина Григорівна Осипчук. Відомо, що вона співала в популярному житомирському хорі «Ленок».
Історія Смолянського кладовища по-справжньому багата та таємнича. Воно перенесло будівництво церкви, відновлення, зміну влади та настоятелів, але дожило до наших часів, ставши найстарішим міським кладовищем.
