Цьогоріч Верховною Радою України було ухвалено безліч законопроєктів, які докорінно змінили принципи роботи окремих установ. У більшості випадків громадяни самі ініціювали зміни, але для деяких вони стали не лише несподіванкою, а й перепоною у нормальному ритмі праці. Більше на сайті zhytomyr-future.com.ua.

Чого вимагали на протестній акції у Житомирі

16 листопада під будівлею Житомирської Обласної Державної Адміністрації зібралися мітингувальники. Здебільшого ці люди були архітектори та своєю основною вимогою назвали перегляд законопроєкту №5655. Він зобов’язує місцеві органи влади проводити моніторинг усіх об’єктів, які будуються на їх території. Представники повинні вести облік, що включає у себе відвідування будівництва на різних його етапах, перевірка документації, спілкуватися з жителями та цікавитися у них, чи все в порядку. 

У випадку якщо з’являються якісь розбіжності, негайно ініціюється масштабна перевірка. Вона може мати два наслідки – виправлення неточностей або повне знесення споруди. 

До порушень, які може зафіксувати перевірка, входять:

• відсутність речового права на ділянку, яка є місцем забудови;
• відмінність у цільовому призначенні;
• розбіжності у допустимій висотності:
• Невиконання містобудівних умов.

У разі службової халатності з боку органів місцевої влади її представники можуть отримати адміністративне або кримінальне покарання. Контроль відбувається в електронній системі, тому що усі звіти та будь-яку іншу інформацію поміщають у відкритий доступ. 

Що не влаштувало архітекторів?

Може здатися, що абсолютно позитивна зміна та ніяких незручностей виникати не повинно. Проте архітектори, що вийшли на акцію протесту іншої думки. Більшість з представників погодилися з необхідністю відкритості та переходу на електронні носії, але разом з тим наголосили й на мінусах законопроєкту:

• Відсутність у процесі забудови органів місцевого самоврядування. Відтепер вони не матимуть впливу на забудовника, що створює житлові або громадські об’єкти. Такий підхід може спричинити виникнення нових корупційних схем;
• Необ’єктивна оцінка, тому що лише архітектор може повною мірою розглядати роботу свого колеги;
• Пропозиція позбавлення авторського права тих працівників, що виконують бюджетні проєкти.

Тобто, говорячи інакше, якщо розглядати закон у тому вигляді, у якому він є зараз, архітектори перестають бути спеціалістами у своїй справі та все переходить до рук можновладців. 

Після акції протесту усі учасники написали лист до Віталія Бунченка – голови Житомирської Обласної Державної Адміністрації – де висловили свої позиції та запропонували ідеї, як може підкорегувати законопроєкт. Послання передали на розгляд. Проте протестувальники сподіваються, що таким чином вони зможуть достукатися до Верховної Ради України. Шанси на такий перебіг подій є, тому що Житомир – це не єдине місто, що долучилося до акції. Зокрема, відзначити можна Львів, Хмельницький, Полтаву, Рівне, Черкаси, Тернопіль та інші українські міста, що долучилися до ініціативи.