Субота, 25 Травня, 2024

“Назустріч космічним далям”: як Житомир причетний до розвитку космічної галузі в Україні та світі

Щорічно 12 квітня відзначають Всесвітній день космонавтики та авіації, а також День працівників ракетно-космічної галузі України. З цієї нагоди у Житомирській обласній бібліотеці для юнацтва відбулася зустріч із науковими співробітницями Національного музею космонавтики імені Сергія Корольова – Лілією Кавун та Тетяною Гавриловою. Про таємниці, пов’язані із космосом та про причетність України, і Житомира зокрема, до космічної галузі, дізнавався журналіст нашого сайту zhytomyr-future.

Як Житомир пов’язаний із розвитком космічної галузі в Україні

Так все ж, який зв’язок Житомира із космічною галуззю України та світу та які видатні постаті народилися та проживали у цьому місті? Про це розповіла співробітниця  Національного музею космонавтики імені Сергія Корольова Лілія Кавун. Так, Житомир відомий в Україні та світі як батьківщина головного конструктора першої космічної техніки, академіка Сергія Павловича Корольова. Цей вчений увійшов до історії як видатний українець, завдяки якому була відкрита космічна ера людства. Що ж стосується біографічної довідки академіка, то народився він 12 січня 1907 року у Житомирі, його батько, Павло Якович Корольов, працював вчителем Першої житомирської чоловічої гімназії. Мешкала родина у невеликому будиночку за адресою вулиця Дмитрівська, 5, де через 4 роки після смерті академіка Сергія Корольова, у 1970 році, було відкрито експозицію меморіального будинку-музею. Саме у цьому ж будинку майбутній академік зробив свій перший самостійний крок і сказав своє перше слово. 

За словами наукової співробітниці Національного музею космонавтики імені Сергія Корольова Лілії Кавун, можна стверджувати, що Сергій Корольов володів українською мовою. Попри те, що прямих свідчень немає, втім, збереглися певні документи, які вказують на це. один з них – анкета, яку власноруч заповнював академік під час вступу до Київського педагогічного інституту. Цікавим фактом є те, що крім того, що анкета заповнена українською мовою, у графі “національність” Корольов вказав відповідь – українець, а українську мову визначив як рідну. Ще у 1932 та 1933 роках, вже живучи у Москві, він друкує свої статті також українською мовою у харківському журналі. 

Що ж стосується експозиції меморіального будинку-музею Сергія Павловича Корольова, за словами наукової співробітниці Національного музею космонавтики Тетяни Гаврилової, створена вона була за спогадами матері академіка, Марії Миколаївни, яка на 14 років пережила свого єдиного сина. Через 62 роки вона приїжджала до музею, аби бути присутньою під час відкриття музею та урочисто перерізати стрічку, таким чином відкривши експозицію. Перші експонати музею, привезені Марією Миколаївною – особисті речі академіка та сімейні реліквії. 

Ракета, на якій перша людина полетіла в космос, була розроблена житомирянином 

Перша людина, яка побувала у космічному просторі – Юрій Гагарін. Проте завдяки кому, у першу чергу було здійснено такий прорив у космічній галузі, що це стало можливим? Так, ракета-носій, яка отримала назву “Восток”, була сконструйована під керівництвом Сергія Павловича Корольова. Зокрема, у Національному музеї  космонавтики імені Сергія Корольова зберігається макет цієї ракети. “Восток” створювалася на основі найпотужнішої на той час міжконтинентальної балістичної ракети Р-7, головним конструктором та розробником якої був також Сергій Корольов. Ця бойова ракета призначалася для несення термоядерного заряду, втім, працюючи над такою грізною зброєю, академік розумів, що це буде не скільки бойова ракета, скільки космічна. Зрештою, Р-7 стала основою для створення цілого сімейства ракет-носіїв, які вже потім виводили на орбіту перші штучні супутники Землі, перші космічні кораблі та автоматичні міжпланетні станції, які досліджували планети сонячної системи. 

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.