Ми пропонуємо відправитися у захоплюючу мандрівку Житомирщиною. Але цього разу подорож буде дещо з гіркуватим присмаком, пише zhytomyr-future.com.ua.
Чому так? Бо сьогодні розповімо про сумні приклади того, як занепадають та в якому жахливому стані знаходяться деякі архітектурні пам’ятки в Житомирській області. Зокрема, костел святого Антонія Падуанського в селі Стара Котельня та палац Терещенків в селі Червоне. Про це повідомляє “Рідна країна”.
Обидва вони були окрасою області, а нині один перетворився на руїну, а інший, якщо так піде справа далі, теж може повторити долю колись прекрасного палацу.
Дивовижний костел на межі занепаду й руйнації
Побудували храм у 1786 році в стилі бароко. Потинькований, з червоної цегли костел має могутній та величний вигляд. Трохи зануримося в цікаві архітектурні рішення, які спостерігаємо в будівлі. Серед них: неймовірні дубові сходи (розташовувалися з обох боків головного входу, по ним можна було дістатися на хори), Прямокутні сакристії, цегляна трьохнефна, чотиристовпна базиліка з п’ятигранним пресбітеріумом.
Склепіння костелу напівциркульні, центральна нава вища бічних. Трикутний фронтон прикрашає фасад центральної нари, поєднується волютами з бічними навами. Бічні ж нави мають хрещаті склепіння. Загалом же, дивлячись на храм, усвідомлюєш, наскільки ж могутній, чарівний та чаруючий зразок пам’ятки архітектури нам пощастило мати на теренах Житомирської області. Чого варті одні лише колони в тосканському стилі разом з аркою головного входу. Втім сумно, що вся ця краса, рік за роком, наближається до занепаду та все більшої руйнації. Зовнішній вигляд храму, м’яко кажучи, залишає бажати кращого. Хочеться вірити, що привернення уваги до цього об’єкту, як мінімум, вже стане якимось поштовхом для зрушення цього проблемного питання з мертвої точки.
Старовинне городище
Не можна не згадати й те, що саме в цьому костелі свого часу були здійснені всі метричні записи католиків, які проживали в навколишніх селах Житомирської області, неподалік Старої Котельні. Доволі цікаво було про це довідатися.
Розповідаючи про храм святого Антонія Падуанського, не можна не згадати про населений пункт, де й знаходиться костел. А місце розташування храму ніщо інше як старовинне городище, яке гордо і велично височіє над річкою Гуйвою. Звідси відкриваються просто чаруючі види на долину, водойми і місцевість довкола. До речі, пізнавально й те, що в Старій Котельні навіть залишки валу збереглися, яким був оточений населений пункт.
В минулому величний палац
Це, без перебільшення, одна з найпрекрасніших будівель на теренах Житомирської області. В минулому він належав Терещенкам — роду цукрових магнатів, або ж цукрозаводчикам, як їх ще називають по-іншому.
Звели неймовірну будівлю в неоготичному стилі. Замовлення свого часу поступило від Адольфа Грохольського — вельможного польського шляхтича. Саме він, варто зазначити, й був власником населеного пункту Червоне у першій половині ХІХ століття. Цікаво, що в подальшому у вдови вищезгаданого пана палац придбав у власність Микола Терещенко. Він вніс свої корективи: зайнявся перебудовою будівлі, а поблизу з прекрасним палацом побудував цукровий завод — своє джерело збагачення та доходів.
Нині ж територія маєтку належить місцевому жіночому монастирю — Свято-Різдва Христового. Атмосферний палац стає чудовим місцем для фотосесій, зокрема й весільних. Це й не дивно, адже місцевість та вигляд приміщення не можуть не вражати! Навіть те, що монахині свого часу почали огороджувати територію мотузкою з табличкою, оскільки, як там повідомлялося, «здійснюється реконструкція монастиря», не впливало на деяких допитливих туристів. Більше того, вони перелазили через стрічки і оглядати місцевість палацу, досліджуючи її, захоплюючись місцевими пейзажами.
Нащадки Терещенків
Якщо у першому випадку, з костелом, про реконструкцію поки говорити не доводиться і його подальша доля невідома, то з палацом ситуація дещо краща. Але про все по порядку. Ми все ж віримо в краще! Аби ж в недалекому майбутньому знайшлися небайдужі, які б зайнялися красивим храмом і доклали б максимум зусиль, аби оновити, реставрувати костел, і він став окрасою як Андрушівського району зокрема, так і Житомирської області загалом.
А тепер з приводу палацу Терещенків. Останні новини потішили тим, що нащадки цього відомого на Житомирщині роду все ж планують його реконструкцію. Зокрема, ЗМІ області і соціальні мережі неодноразово про це зазначали та пригадували. Нащадки Терещенків мріють, аби архітектурна та культурна спадщина їх славетного роду не зникла, не занепала, не перетворилася на руїни, а перетворилася на прекрасний, туристично привабливий об’єкт. Звісно ж, ми чудово розуміємо, що в умовах карантину питання оновлення відомої та майже зруйнованої будівлі є точно не першочерговим, і ніхто ж не говорить, що її реконструюватимуть вже найближчими днями, чи ж то тижнями, але про це не можна забувати. Якщо думати про найближче майбутнє та перспективи, то розгляд вищезгаданого проблемного питання точно має бути не на останньому місці, ми вважаємо.
Нещодавно ми повідомляли, що реконструюють стіну кляштору — монастиря-фортеці Ордену Босих Кармелітів в Бердичеві. І це, на наш погляд, вдалий приклад для наслідування. Там дбають про безпеку відвідувачів, про зовнішню привабливість монастиря. Оскільки, крім дизайну, зовнішньої привабливості, стіна, яка руйнується, може бути небезпечною для людей. Там теж ще не доводиться говорити про завершення робіт, але ж очевидні неабиякі зрушення та зміни на краще в оновленні однієї з найпрекрасніших бердичівських будівель.
Повертаючись до проблематики нашої теми, зауважимо, що архітектура Житомирщини — одна велика суцільна тема для обговорень, роздумів та написання й створення матеріалів. Є дуже багато й болючих, сумних моментів, що стосуються архітектурної тематики, але й, водночас, існують і чудові приклади справжніх архітектурних шедеврів, які вдало та успішно функціонують і прикрашають нашу область. На Житомирщині їх теж достатньо. Дуже сподіваємося, що і костел в Старій Котельні, і палац в Червоному стануть саме символами краси та гордості за архітектуру Житомирської області вже у недалекому майбутньому!
