Субота, 25 Травня, 2024

Як з’явився електронний розрахунок у транспорті Житомира

В умовах сучасного світу безготівковий розрахунок на дрібному побутовому рівні — основа зручності. Готівка, як відомо, брудна, і ця вада загострюється в разі поширення хвороб, які поширюються як Ковід-19. Згадаймо, що на безготівковій оплаті наполягали лікарі, коли радили, як забезпечити себе від коронавірусу. Окрім того, квитки були часто відсутні в громадському транспорті, хоча це документ, який гарантує безпечний проїзд і допомагає систематизувати та порахувати прибуток, податки перевізника. Далі на zhytomyr-future.

Для зменшення готівкового розрахунку, полегшення роботи кондукторів, аби проконтролювати пасажирів-пільговиків в Житомирі ввели систему е-квитка.

Передумови і початок

Сергій Сухомлин анонсував введення електронного квитка задля оптимізації роботи транспортної інфраструктури ще у вересні 2015 року. У вересні 2016 року системою для електронного розрахунку повністю оснастили парк тролейбусного маршруту №1, на якому кондуктори і навчалися працювати з інновацією.

У жовтні 2016 року заступник мера Дмитро Ткачук заявив про завершення тендеру на придбання системи для безготівкової оплати. Виграла тендер компанія “Гексагон-Україна” — спеціалізований дистриб’ютор електронних засобів ідентифікації (терміналів збору даних, сканерів і датчиків тощо). У заяві з цієї нагоди чиновник уточнив, що до кінця року система працюватиме на всьому електротранспорті.

17 січня 2017 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт про е-квиток. Троє з шести депутатів Житомирщини проголосували “за” ухвалення цього закону. Як вважали автори законопроєкту, цей закон нівелює обіг фальшивих проїзних документів і дрібних грошей, раціоналізує роботу громадського транспорту і зменшить видатки міського бюджету на дотацію громадського транспорту.

Житомиру вдалося стати першим містом в Україні та п’ятим містом в Європі, яке ввело оплату в наземному громадському транспорті банківською картою. Ба більше, у Житомирі в лютому 2018 року “Приватбанк” і “Мастеркард” провели акцію для дітей “Катаємо безкоштовно!”

Проблеми електронного квитка

Спершу придбати е-квиток можна було лише у небагатьох кіосках, розкиданих по місту, а поповнити — лише через спеціальні пункти, які працювали тоді з 27 по 4 число місяця. Звісно, їх адреса і графік роботи був у загальному доступі, але це все одно було досить незручно, тож згодом додали нововведення — е-квиток можна поповнювати через термінали банківських послуг й онлайн-сервіси прийому платежів і українських банків.

Хоча введення системи електронних квитків очевидно корисне і зручне, не всі погоджувалися з ним. Навчання кондукторів травало пів року, деякі навіть відверто саботували навчання. Також було багато чуток і міфів, що валідатори нібито дуже важкі, шкідливі для здоров’я, ламаються від першого ж використання. Найцікавішим міфом стало те, що електронною оплатою не можна користуватися православним християнам, адже там є чіп. Напевно, своє значення у цьому мали й тіньові схеми, які виникли при готівковому розрахунку.

Людський фактор відігравав спершу досить вагому роль: пасажири, які не мали е-квитка, мали купити у кондуктора квиток, а працівник мав пробити карткою у терміналі та видати чек-квиток пасажиру. Це додавало кондукторам зайнятості, але, як зауважував заступник мера, дозволило зібрати статистику — о котрій і на яких зупинках найбільше сідає пасажирів. Цю статистику можна було використати для виставлення пріоритетів міських зупинок, перегляду маршрутів тощо.  

Система електронної оплати проїзду — важливий крок на шляху до цифрового сучасного міста, де жити буде зручно і просто.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.