Понеділок, 20 Вересня, 2021

Старовинні артефакти, знайдені на території міста

Часто, проїжджаючи повз інші міста, житомиряни заздрять їх багатій історії. Попри поширену думку, наша область, місто також славиться цікавими знахідками – артефактами, знайденими в результаті розкопок. Детальніше про них розповість Житомир Майбутнього.

Пряслице

Варто зазначити, що знайдені артефакти зберігаються здебільшого у приватних колекціях, або ж є окрасою Житомирського краєзнавчого музею. Останній варіант якраз більш приваблює, адже дає змогу всім житомирянам дізнатися про них, доторкнутися до глибин історії нашого краю. Трохи більше про історичну цінність знайдених артефактів розповість історик Віктор Потапенко.

Першим артефактом в нашій підбірці стало пряслице. Дійсно, на території нашої місцевості, та й України в цілому, на території Київської Русі досить стрімко розвивалося ткацтво. Варто нагадати, що в Овручі створили навіть виробництво з виготовлення прясел, вироби якого розповсюджували по всій країні.

Дана знахідка є неймовірно цінною, адже відноситься до раннього бронзового віку. Пряслице виготовлене не з каменю, а з глини. Історик, розглядаючи артефакт, додає, що вона дійшла до наших часів з  ІV-ІІІ ст. до н. е. Це лише доводить те, що на території Житомира в бронзовий період ткацтво набувало поширення.

Тесло бронзового періоду

Вчений розповів, що саме знайдений артефакт є теслом. Трохи згодом люди вигадали отвір для держака. Так з’явилася сокира. Тесло свідчить, за словами Віктора Потапенка про період розквіту металообробки. Знадобилося не багато часу для того, щоб удосконалити тесло, зробити його більш зручної форми для роботи.

Енколпіон

Даний історичний артефакт виконаний в формі складного хреста. Енколпіон є прямим доказом того, що в десяте століття почало активно поширюватися християнство на теренах нашої країни.

З одного боку артефакту зображена Богоматір, а з іншого боку майстри зобразили розп’яття. Всередині знаходилися святі мощі. Історик прокоментував знахідку, зазначивши, що енколпіон в ті часи був в першу чергу оберегом людини. Його виготовляли з бронзи, давали перед далекою дорогою, або ж битвою, бо вірили в його силу.

Скіфська збруйна бляшка грифона

Історик відносить цю знахідку до Х ст. до н. е. Саме в цей проміжок часу скіфський звіриний стиль яскраво відображався. Артефакт знайшли в селі Буймир, поблизу нашого міста.

Часто на одязі, чи обладунках тих часів зображали грифона, та й інших звірів також. Скіфи вірили, що прикрашаючи себе зображеннями звірів, вони бажали таким чином оволодіти їх якостями. Це є частинкою магічних уявлень прадавніх скіфів.

Писало Київської Русі

Саме цим предметом писали, або ж використовували для нанесення малюнків. Відносять знахідку, знайдену на території Житомирщини, до XI-XV ст.. Писало вважали буденним, доступним кожному предметом через дешевизну.

Саме писалом на бересті розповідали про життєві історії, побутові справи людей тих часів. Віктор Потапенко розповідає, що знайдене писало вказує на писемність людей. Стрижень виготовляли з кістки, чи металу, його досить зручно було використовувати.

Знайдений артефакт зберігся в чудовому стані, це металеве писало.

Перші знахідки на Замковій горі

Саме в цьому місці зародилося стародавнє місто. Археологи під час розкопок знайшли середньовічні монети та фрагменти скляного, керамічного посуду. Цікавою та неочікуваною знахідкою стало склепіння входів у старовинні підземелля.

Науковці знайшли стародавній посуд, предмети побуду та монети часів Київської Русі. Колекцію знахідок поповнили празькі гроші, викарбувані ще за часів Вацлава ІІ, мушкетні кулі та козацькі люльки 16 століття. Місцевим науковцям допомагали колеги зі столиці. Наука та історія об’єднує.

Одна зі знахідок – кресало. Учасник експедиції Віктор Потапенко розповідав, що кресало використовували для того, щоб добути вогонь. Для цього потрібна була тоненька трава (трут), висікалася іскра.

Князівська печатка

Археологів неабияк зацікавила знайдена на схилі Замкової гори князівська печатка давньоруського часу. Виріб свинцевої округлої форми, її діаметр близько 2,1 см. На лицевій стороні зображений святий Федір з німбом. Він в правій руці тримає спис, а в лівій – щит. Ніяких сумнівів стосовно походження печатки немає, вона належала особі князівського роду, котрий отримав при хрещенні ім’я духовного пастора – Святого Федора. Історики припускають, що власником печатки міг бути і представник великокнязівського престолу у Києві.

Така знахідка, знайдена на території Житомира, може вказувати на те, що наше місто належало до низки населених пунктів Київської Русі, котрі знаходилися під юрисдикцією київського князя.

Нагрудна іконка-образок

У 2017 році на Замковій горі під час проведення розкопок виявили цікаву та досить рідку нагрудну іконку-образок. Знахідку знайшли на глибині 3 метрів, це справжній витвір сакрального мистецтва. Історики почистили та дослідили артефакт. В процесі було виявлено, що прикраса відноситься до часів домонгольського періоду.

Іконку виготовлено із мідного сплаву у техніці лиття. На лицевій стороні зображено Христа Еммануїла. Руки зігнуті в ліктях, лик Христа майстри зобразили широким та трохи асиметричним. Вчені під час дослідження зробили припущення, що виготовленням нагрудної іконки займався ювелір південно-руського походження. Чітко прослідковується наслідування візантійським традиціям емальєрної справи.

Розкопки на Замковій горі показують, що даний напрямок є перспективним. Здобуті, таким чином, матеріали, відкривають нові сторінки з минулого Житомира. Кожна знахідка, артефакт є відкриттям. Усі речі безцінні, адже вони є джерелом знань. Хоч вони і безмовні, але в руках фахівця знайдені речі можуть розповісти свої таємниці.

Житомир доводить завдяки старанням археологів та істориків, що не пасе задніх. Архівні документи, результати розкопок у вигляді знайдених артефактів є тому підтвердженням. Дізнаватися про своє місто, область, її історію трохи більше іноді корисно та дійсно цікаво.

Latest Posts