Понеділок, 23 Травня, 2022

Михайлівська у часи війни

У кожного в житті бувають такі моменти, коли хочеться звільнитися від зайвих думок, відволіктися від турбот чи просто прогулятися. У Житомирі для таких цілей слугує пішохідна вулиця Михайлівська, що хоч і маленька, але, як ніяка інша, передає дух міста. Далі на zhytomyr-future.

Симфонія міста

Ця вулиця має свій неповторний голос, який із сукупності, здавалося б, непоєднуваних звуків, стає музикою, симфонією: удари кросівок по бруківці, гавкіт собак, шурхіт листя, гудіння дитячих машинок на радіокеруванні, звуки скрипки і дитячий сміх, плач, гуркіт від падіння скейтбордів, розмови про буденні справи чи буддизм. 

Варто підкреслити, що до кінця ХІХ століття вулиця мала назву Піліпонівська (названа так на честь старообрядців піліпонів, які там проживали). Вперше офіційно вулицю перейменували Михайлівською 1888 року, що пов’язано з будівництвом Свято-Михайлівського собору. Так вулиця Михайлівська стала спочатку релігійний, а згодом і творчим, культурним центром міста, де проводилися вистави та ярмарки. У зв’язку з військовими та революційними подіями вулицю перейменовували ще 4 рази, хоча житомиряни за звичкою завжди називали її Михайлівською. І вже 1991 року, з відбудовою собору Архангела Михаїла, вулиця остаточно повернула свою назву.

Та сучасність приносить для України нові випробування. Війна доторкнулася навіть цієї маленької вулички. У перший місяць повномасштабного вторгнення Михайлівська пустувала. Лише поодинокі перехожі не давали їй заснути остаточно. Та зараз на Михайлівській знову активний рух. Вулиця і досі зустрічає гостей високими барикадами, але за ними, ніби у сховку, буяє життя. А на варті наші військові, що надихають своїм настроєм – «Вперед, до перемоги!». Тутешні заклади  в силу своїх можливостей забезпечують військовослужбовців і їжею, і крівлею, якщо у цьому є потреба. А люди за  барикадами Михайлівської, надихають військових боротися «за рідню, за Україну».

“Немає аналогів”

Гостей міста приємно дивує своє красою і атмосферою вулиця Михайлівська. Артем і Наталя їхали вулицею на велосипедах. Жінка часто подорожує Україною і жила у різних містах. На питання «А що б Ви хотіли змінити чи додати?» відповідає:

«Сказала б, що сакури було б добре посадити, але вони вже є».

Жінка розповідає, що у жодному з міст України не бачила такої гарної і зручної пішохідної вулиці, лише тут – в Житомирі. Артем місцевий, на Михайлівській буває досить часто. Для нього це, швидше, прохідна вулиця, до того ж, тут завжди великий потік людей. Проте, як відмітив Артем, ця вулиця має свій колорит, на що впливають вуличні музиканти, проведення концертів, виставок.

«Михайлівська це музична вулиця міста, його творчий центр». «Їй немає аналогів», – додає Наталя. 

Михайлівська подібна до своєрідної екосистеми, в якій межують класична музика і панк-рок, пам’ятки архітектури та маленькі сучасні кав’ярні. Кожного дня тут пишеться історія, а слідами Лесі Українки, Бориса Лятошинського, Івана Кочерги біжать маленькі українці, які ще напишуть свою сторінку в історії міста та України. 

Latest Posts