Містяни і гості ходять вулицею на релігійні служби, навчання, роботу чи закупи і не думають, як довго ця вулиця має таку назву і статус центральної. Далі на zhytomyr-future.
Одна із центральних магістралей міста простягнулася від Соборного до Привокзального майданів. На ній розташовані Семінарійський костел святого Яна із Дуклі, Свято-Михайлівський кафедральний собор, універмаг, Музей літератури, фізкультурно-спортивне товариство “Спартак”, ТРЦ “Глобал” та автовокзал. До неї прилягають, окрім вищеназваних, площі Згоди, Житній ринок і Мистецькі ворота.
Історія вулиці
Сучасна Київська вулиця виникла в XV-XVI ст., спершу вона була довжиною майже дві сотні метрів. Тоді вона починалася від сучасного перехрестя вулиць Київської, Перемоги, Великої Бердичівської та Леха Качинського, а закінчувалася – на Замковій горі. До ХІХ ст. вулиця мала назву Великий шлях на Вереси (Вересівський шлях), а Київською тоді ж називали сучасну Кафедральну – звідки й розростався старий Житомир. На старіших мапах (XVII-XVIII ст.) регіон сучасної Київської вулиці був передмістям Житомира, забудований поодинокими будинками з присадибними ділянками і садами. На межі XVIII і ХІХ ст. вулицю називають Великою дорогою на Радомишль.
На початку ХІХ ст. на вулиці з’являються перші муровані будинки. Масова забудова будинками цієї частини міста відбулося в середині ХІХ ст. Окрім будинків і крамничок тут було міське училище і відділення правоохоронців. За дослідником Дубманом, у 1850-тих роках Київська уже забудована “прибутковими будинками” – будівлями, з яких здавали квартири іншогороднім. Раніше вулиця була більш звивистою через пагорби і заболоченість, найбільші вигини вулиця зберегла і в сучасному стані. У 11 січні 1899 року до Київської та інших центральних вулиць побудували водогін, який черпав воду із Тетерева.
Київська у ХХ ст.
На початку ХХ ст. між сучасними вулицями Бориса Тена, Небесної Сотні і Київською з’явився Житній ринок, який дав назву майдану.Внаслідок прокладання залізничного сполучення на місці сучасного Київського мосту 1914 року споруджено дерев’яний шляхопровід. 1924 року вулицю перейменували на вулицю Лєніна, 1942-44 роки вулиця називалася на честь німецького фельдмаршала Рейхенау. В кінці 1950-тих років на Київській будують виставковий комплекс (сучасна площа “Мистецькі ворота”) і приміщення сучасного коледжу бізнесу і права, забудовують “хрущьовками”. 1962 року на Київській відкривають Центральний універмаг – будівлю, яка має багато близнюків на післярадянському просторі. В 1970-тих відбувається розширення частини вулиці від сучасної Східної до Привокзальної площі, яке завершилося 1980-го року.
З 1991 року вулиці рішенням міської ради повернули історичну “компасну” назву, а 1992 року частина Київської вулиці після мосту перетворилася на окреме Київське шосе.
Доріжка цієї вулиці, як саме людське життя, складена з духовних, культурних, освітніх і комерційних клаптиків.
