У Житомирі розташовано кілька музеїв, які буде цікаво відвідати як місцевим мешканцям, так і гостям міста. Детальніше про кожен із них розповість Житомир Майбутнього.
Житомирський обласний літературний музей
4 грудня 1900 року цей музей з’явився у Житомирі та із 2001 року знаходиться у двоповерховій будівлі за адресою вулиця Київська, 45. Розповідаючи про музей, неможливо не згадати про історію будинку, у якому він розташований. Так, його було збудовано у 1907 році за ініціативи оперної співачки Клари Брун, яка у перервах між гастролями європейськими країнами відвідувала і Житомир.
Окрім цікавої історії, будівля може похизуватися і вишуканим зовнішнім виглядом, адже її можна назвати одним із останніх об’єктів архітектурного модерну у Житомирі. А про статки та прекрасний естетичний смак ексвласників можна здогадатися, помітивши оздоблені ліпниною фасад та стелю а також дізнавшись, що тут знаходиться позолочена майолікова піч, яка знаходиться у єдиному екземплярі у Житомирі.
Щодо розташованих у музеї експонатів, то їхня кількість сягає близько 5 тисяч, і усі вони стосуються літератури та мистецтва. Особливої уваги заслуговують бібліотека поета й перекладача Бориса Тена а також документи, які стосуються його літературної діяльності. Також у музеї зберігаються автографи письменників XIX-XX століття, зібрання театральних афіш, особисті речі українських митців, зокрема, письменників.
Експозиція музею
У Житомирському обласному музеї представлено три виставки, які присвячені творчості таких українських митців, як Іван Шевченко, Борис Тен та Михайло Скорульський.
Виставка №1
Вона присвячена діяльності Івана Шевченка, головного художника Житомирського українського музично-драматичного театру, заслуженого діяча мистецтв УРСР.
Виставка №2
Ця виставка, розташована на другому поверсі літературного музею, розповідає про мистецьку діяльність у галузі літератури поета й перекладача Бориса Тена, автора відомих перекладів на українську мову «Одіссеї» та «Іліади» Гомера а також інших творів світової класики. Так, на виставці представлені світлини, документи та речі, які належали Борису Тену.
Виставка №3
На цій виставці зібрані матеріали, які розповідають про проживання у Житомирі Михайла Скорульського, українського композитора. Зокрема, відвідувачі можуть переглянути меморіальні речі митця, оглянути документи, які потрапили до музею завдяки рідним композитора. Також на виставці представлені меблі, які були у розташованому в Житомирі будинку родини Скорульських.
Також до складу Житомирського обласного літературного музею входить і розташований у селі Верхівня Ружинського району літературно-меморіальний музей Оноре де Бальзака.
Національний музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова
Під час екскурсії цим закладом можна оглянути унікальні експонати: макети супутників, ракет, скафандри та тренувальні костюми астронавтів, а також грунт з поверхні Місяця, який в Україні можна побачити лише в цьому музеї.
Підрозділи музею та історія створення
1987 рік став знаковим для закладу, адже тоді він отримав статус самостійного музею та отримав назву «Житомирський музей космонавтики ім. С. П. Корольова». 8 серпня 2020 року музей отримав статус Національного. У вересні 2021 року було оголошено тендер на розробку проєктно-кошторисної документації стосовно ремонтно-реставраційних робіт будівлі Національного музею космонавтики імені Сергія Павловича Корольова.
До складу музею входять два об’єкти, які розташовані через дорогу один від одного. Так, мова йде про меморіальний будинок-музей Сергія Павловича Корольова та експозицію “Космос”, для якої було побудовано спеціальне приміщення.
Меморіальний будинок-музей
У 1970 році в Житомирі було відкрито меморіальний будинок-музей академіка Сергія Павловича Корольова. У цьому будинку, розташованому на вулиці Дмитрівській, мешкала родина академіка. Експонати, які зберігаються в будинку-музеї – це особисті речі та документи, які належали членам родини Корольових. Речі потрапили у власність музею завдяки матері академіка Марії Баланіній, доньці Наталії Корольовій, дружині Ніні Корольовій та його колегам. Під час екскурсії меморіальним будинком-музеєм можна також оглянути фотографії членів родини та їхній посуд. Цінні експонати, які зберігаються у музеї – креслення та ескізи авторства Корольова та навіть пасмо волосся з першої стрижки академіка. Варто зазначити, що інтер’єр у меморіальному будинку-музеї було скомпоновано, спираючись на спогади матері Сергія Корольова. Цей об’єкт було долучено до складу музею космонавтики.
Експозиція “Космос”
Спорудження будівлі спеціально під зберігання “Космосу” було завершено у 1987 році, саму ж експозицію було відкрито у червні 1991 року. У 1970-х, коли лише розпочиналося будівництво музею, це приміщення планували використовувати суто для зберігання експонатів, втім плани змінилися та було реалізовано художню концепцію, яка створила відповідну космічну атмосферу: соковиті кольори та разом з тим сутінкове освітлення.
Також експозиція “Космос” містить зразки космічних апаратів, як оригінали, так і копії, а також спорядження космонавта – скафандри та інші необхідні для польоту в космос речі. Під час екскурсії “Космосом” можна оглянути документи, світлини та сувеніри на космічну тематику. Окремий блок експонатів складають предмети, які розповідають про розвиток космічної сфери в Україні.
На вході до “Космосу” розташований макет першого штучного супутника Землі, який було запущено у 1957 році. У залі розміщено супутники «Інтеркосмос» і «Ореол», за допомогою яких вдалося дослідити рівень ультрафіолетового випромінювання Сонця та відповідно й полярного сяйва.
Також під час перегляду експозиції можна помітити стенд з інформацією про тварин, які побували у космосі. Поруч із ним розташовані макети українських ракет, зокрема, розроблена конструкторським бюро «Південне» й Південним машинобудівним заводом двоступенева “Зеніт-2”.
На стелі розташовано найбільший експонат “Космосу” – технологічний зразок корабля серії “Союз”, який використовувався для перевезення астронавтів на Міжнародну космічну станцію.
На підлозі розміщено дві капсули, які астронавти використовували для повернення з Міжнародної космічної станції на Землю. Одна із них – спусковий апарат корабля “Союз-27”, на якому літало чотири космонавти, двоє з них відправлялися на Міжнародну космічну станцію, двоє – додому. Оскільки простір в апаратах обмежений, і доводиться летіти, при цьому згинаючись, то під кожного космонавта виготовляють спеціальне крісло.
У експозиції представлений і скафандр “Сокіл”, який з міркувань безпеки також виготовлений за індивідуальним замовленням. Також під час відвідин “Космосу” можна подивитися на костюм, який астронавти одягають, аби підготуватися до перебування в невагомості, його називають “Пінгвін”. Також у музеї зберігається гідрокостюм “Форель”, який призначений для приземлення з Міжнародної космічної станції на воду.
Одна із частин експозиції розповідає про Місяць. Так, там представлено макет радянського місяцеходу “Луноход-2”. Цей прилад дистанційного керування, його активували протягом місячного дня, адже у цей час його можна було заряджати від сонячних батарей та вимкнути на ніч. До слова, справжній “Луноход-2” так і залишився на Місяці.
Місячний грунт на території України можна побачити лише у музеї космонавтики у Житомирі
Також під час екскурсії експозицією, можна ознайомитися із унікальним експонатом – коробкою, де зберігається дев’ять міліграмів грунту, привезеного з Місяцю у 1970-х роках. До слова, місячний грунт в Україні можна побачити лише у Національному музеї космонавтики імені Корольова в Житомирі.
Також серед експонатів музею – фотографія першого супутника, макет корабля “Восток”, на якому літав Юрій Гагарін, макет дніпропетровської ракети “Зеніт”, макет космічної станції “Мир”. Експонати для експозиції збирали практично по всьому світу. Дуже цікавою є виставка марок. У музеї є вагома колекція, адже на початок космічного століття припало і повальне захоплення збиранням марок. Філателісти з усього світу мріяли мати пам’ятні космічні екземпляри.
Неподалік приміщення, де розташована експозиція “Космос”, встановлено дві ракети. Перша з них – ракета Р-5 (8A62), а якщо більш точно, її геодезичний варіант. Р-5 – радянська балістична ракета середньої дальності, яку було сконструйовано під керівництвом Сергія Корольова. Виробник цієї балістичної ракети – завод № 586. Вона перебувала на озброєнні протягом 1956-1968 років. Друга ракета – Р-12 (8K63) – радянська балістична ракета середньої дальності, розробка конструкції якої була розпочата у 1955 році.
Житомирський обласний краєзнавчий музей
Житомирський обласний краєзнавчий музей, який є візитівкою регіону, було відкрито 1865 року. По праву вважається одним із найдревніших в Україні. Головне приміщення, розташоване на Замковій горі, приваблює як містян, так і туристів з інших міст та країн.
Історія створення закладу
Першоосновою створення краєзнавчого музею вважають відкритий у жовтні 1865 року музей при російській публічній бібліотеці. У ньому було експоновано переважно зібрання різноманітних мінералів та елементів гірських порід, які належали губернатору Черткову.
У 1900-х роках колекції було перенаправлено новоспеченому Музею Товариства дослідників Волині, який завдячує своїй розбудові вченим, а саме віце-голові товариства Павлу Тутковському та ентомологу Антону Ксєнжопольському.
З 1911 року заклад знали як Волинський центральний музей, у 1914 році він отримав автономію.
Революція 1917-21 років позначилася на роботі закладу, адже йому були передані експонати із Волинського єпархіального давньосховища. Також до музею було спрямовано предмети із приватних колекцій, які було націоналізовано, зокрема, зібрання баронів де Шодуар.
У 1925 році музей було удостоєно нового статусу та присвоєно нову назву – Волинський державний науково-дослідний музей.
1950 року музей перейменували на Житомирський краєзнавчий музей.
Окрім музейної діяльності, працівники закладу були задіяні в розкопках на території Житомирської області. Протягом 1929-1946 років вони працювали над дослідженням Райковецького городища, що на лівому березі річки Гнилоп’ять.
Варто зазначити, що до Житомирського краєзнавчого музею прибули й експонати з Бердичівського краєзнавчого музею, який припинив свою діяльність у 1954 році.
Історія центральної будівлі
Знаходиться у будівлі, яка перебувала у власності Костьолу Святої Софії, на Замковій горі. Попереднє місце розташування – у двоповерховому будинку, спорудженому з червоної цегли на перехресті вулиць Ольжича та Старовільської. У період СРСР у приміщенні на Замковій горі мешкали люди.
Підрозділи музею
До складу Житомирського обласного краєзнавчого музею входять відділення, які перебувають як на території Житомирської області, так і поза нею та мають статус філій.
Літературно-меморіальний музей В. Короленка (у Житомирі)
Літературно-меморіальний музей Лесі Українки в м. Новоград-Волинському
Коростенський краєзнавчий музей
Музей партизанської слави Полісся в с. Словечне Овруцького району
Музей-садиба родини Рильських у с. Романівка Попільнянського району
Брусилівський історичний музей ім. І. І. Огієнка.
Фонди Житомирського обласного краєзнавчого музею
Фонди Житомирського обласного краєзнавчого музею зберігають понад 160 тисяч пам’яток, які містять ґрунтовну інформацію про історію, культуру, а також етнографічні особливості регіону. Зокрема, у музеї розташована природнича колекція, яку вважають однією із кращих та найповніших в Україні та яка містить збірку опудал тварин Житомирської області, яка була зібрана Всеволодом Бруховським, зоологом-краєзнавцем.
Одна із найбільш цінних колекцій, які розташовані у музеї – це археологічні екземпляри, зібрані внаслідок розкопок Житомирської стоянки часів раннього палеоліту, Радомишльської стоянки часів пізнього палеоліту, Райковецького городища XII—XIII ст, етнографічні пам’ятки, які розповідають про Житомирське Полісся, а також картинна галерея.
Протягом 1990-2000-х років при краєзнавчому музеї було організовано експозиції, які розповідають про часи доби УНР та про Голодомор, який був в Україні у 1932-33 роки.
