Житомир заснували в 884 році. Населення міста досягає 264 тис. осіб, а площа – 61 км.2. Наше місто має свої особливості, так звані «родзинки». Історія забудови Житомира цікава, її архітектура змінювалася поступово. Детальніше про ці зміни розповість Житомир Майбутнього.
Зовнішній вигляд Житомира у першій половині XIX століття
В цей час місто виглядало наступним чином. Це були малоповерхівки, в середині кварталу можна було побачити масштабні площі, зайняті городами, садами. Якщо порівнювати з сучасністю, то забудов тих часів майже не залишилося. Є окремі будівлі, котрі нагадують про минуле і все.
Комплекс архієрейського подвір’я на площі Рад є якраз таким прикладом. Житомирянам комплекс добре відомий як військова частина (з будинками по вулиці Великій Бердичівській 31-33).
Серед культових споруд збереглися також:
- Яковлевська церква на Вільському кладовищі;
- комплекс католицької духовної семінарії;
- костьол Яна з Дуклі;
- залишки жіночого монастиря сестер милосердя (територія військового шпиталю).
Житомир наприкінці XIX століття
Архітектурне обличчя нашого міста в цей час почало змінюватися. Замість малоповерхівок, виросли дво- та триповерхові будинки. У їх виконанні переважали європейські риси, ознаки класицизму, бароко. Варто додати, що в той період зросло будівництво з притаманним стилем «цегляної архітектури». Яскравим прикладом є будівля музичної школи №4, наприклад.
Зросла популярність на модерн. Творці стали використовувати природні форми, почали прослідковуватися незвичайні дверні, віконні прорізи. Більшим попитом в цей час стали користуватися такі матеріали, як скло, метал, залізобетон, наприклад. Прикладами архітектури кінця 19 століття в нашому місті є краєзнавчий музей (в минулому – будинок католицької духовної консисторії).
Подорож архітектурними «родзинками» Житомира
- Перше спорудження, котре не можна оминути, це Кафедральний Преображенський собор. Його спорудили в 1866-1874 роках, проект К. К. Рохау та архітектора В. Г. Шаламова. Будівля є найбільшим та найвеличнішим православним храмом в нашій країні.
- Продовжуємо подорож, зупинившись біля Михайлівської церкви – найстарішої кам’яної культової споруди. Її збудували в 1856 році за кошти Михайла Хаботіна.
- Лютеранська кірха є прикрасою нашого міста, є пам’яткою архітектури. Проектом будинку кірхи займався житомирський архітектор Арнольд Єнш.
- Житомирська російська публічна бібліотека (знайома житомирянам, як будинок Житомирської обласної бібліотеки для дітей).
- Будинок Житомирської міськради завершує міні-подорож архітектурними «родзинками» нашого міста. Переконані, кожний житомирянин може доповнити цю добірку.
Слід додати і місцевих архітекторів, котрі зробили величезний вклад в забудові нашого міста. Це В. Безсмертний, М. Кефалі, Є. Соколов, Ф. Афанасьєв. Їх роботи, результати плідної праці і досі прикрашають наше місто.
Варто знати та цікавитися не лише сучасним, але й минулим нашого міста. Ці знання в першу чергу розширюють світогляд. Історія забудови нашого міста цікава, її варто знати кожному житомирянину.